Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ще кілька років тому Наталя була медсестрою інтенсивної терапії, а сьогодні — офіцер 5 окремої штурмової бригади.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці бригади.
«Справжня сила — не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб кожного разу підніматися сильнішою», — каже Наталя, чий позивний «Фенікс» символізує здатність до відродження.
До повномасштабного вторгнення вона працювала в палаті інтенсивної терапії неврологічного відділення, де щодня боролася за життя пацієнтів. 10 травня 2022 року Наталя змінила білий халат на військову форму, приєднавшись до захисників України.
Її шлях розпочався в медичному госпіталі, де вона працювала старшою медичною сестрою. Понад два роки вона допомагала пораненим, відновлюючи не лише їхнє фізичне здоров’я, але й бойовий дух.
«Я бачила силу духу українських воїнів, їхню незламність, і розуміла — боротьба триває не тільки на полі бою, а й у кожній палаті, де вони відвойовують своє життя», — розповідає «Фенікс».
Але Наталя відчувала, що може зробити більше. Маючи медичну та психологічну освіту, вона усвідомлювала важливість психологічної підтримки військових. Тому вона вирішила отримати офіцерське звання.
Після випуску вона приєдналася до 5 штурмової бригади на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Згодом її призначили заступником начальника штабу танкового батальйону, а в серпні 2024 року — начальником відділення логістики штабу.
Сьогодні «Фенікс» відповідає за облік озброєння, переміщення особового складу, евакуацію техніки та організацію залізничних перевезень. Її чітке планування та координація забезпечують ефективність підрозділів на полі бою.
Окрім основних обов’язків, Наталя є радником командира з гендерної рівності, де вона бореться за рівні права та можливості для всіх військовослужбовців.
«В армії немає місця стереотипам, є лише професіоналізм і відданість спільній меті!» — наголошує вона.
Як повідомляла АрміяInform, у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну сотні офіцерів та волонтерів взяли на себе відповідальність, яка вимагала не просто мужності, а самовідданості та рішучості. Серед них — майор Артур Жуль із Полтавського обласного ТЦК та СП, який виконав надважливу місію: доставив зброю для оборони регіону в момент, коли кожна година могла коштувати безпеки сотень тисяч людей.
