У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну сотні офіцерів та волонтерів взяли на себе відповідальність, яка вимагала не просто мужності, а самовідданості та рішучості. Серед них — майор Артур Жуль із Полтавського обласного ТЦК та СП, який виконав надважливу місію: доставив зброю для оборони регіону в момент, коли кожна година могла коштувати безпеки сотень тисяч людей.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Полтавського обласного ТЦК та СП.
Його історія — це історія звичайної людини, яка в час війни проявила неабияку мужність. Мобілізований у 2015 році, він пройшов шлях від солдата до офіцера, встигнувши повоювати під час ООС та здобути досвід евакуації техніки під обстрілами.
«Стрьомно, коли в тебе шапка злітає», — з посмішкою згадує він випадок, коли куля влучила йому в каску.
24 лютого 2022 року Артур очолив колону цивільних вантажівок, яка мала вивезти зброю зі складів на Миколаївщині. На той момент у Полтавській області було всього десять автоматів на всю тероборону та ще двісті на складі — критично мало для оборони. Шлях був небезпечним: ворожі війська вже наступали, дороги контролювали блокпости, а супровід відмовився їхати далі. Але Артур і його команда не відступили.
Під час другої поїздки, коли база вже опинилася під ворожим обстрілом, офіцер та його команда залишилися до останнього. Російський танк обстрілював склад, але українським військовим вдалося знищити ворога. Завдяки рішучості та витримці зброю доставили на Полтавщину.
За цей вчинок Артур Жуль отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Та він переконаний, що ця нагорода належить кожному, хто тоді був поруч.
«Я розумію, що багато хто може сказати, що я нічого такого не зробив, щоб отримати орден. Тоді всі робили, що могли», — скромно говорить він.
Сьогодні майор Жуль продовжує службу, забезпечуючи матеріально-технічні потреби п’яти служб Полтавського ТЦК та СП. Попри проблеми зі здоров’ям, він не залишає своєї справи, вважаючи, що оборона країни триває не лише на фронті, а й у тилу.
Як повідомляла АрміяInform, «Там, на передовій, усе інакше, інший світ», — розповідає «Дорі», військова психологиня 15 бригади Нацгвардії «Кара-Даг». «Іноді відчуваєш себе соломинкою, містком між цими двома світами». Її слова — це не просто метафора, а відображення реальності, в якій вона допомагає бійцям пережити жахіття війни.
