На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Єшуа — боєць з 2 Інтернаціонального легіону оборони України. Він вже майже два роки воює в лавах Інтернаціональних легіонів оборони України.
До того понад рік служив у механізованій бригаді Збройних Сил Бразилії й не приховує, що одною зі складових мотивації приїхати в Україну стало бажання отримати реальний бойовий досвід.
Але головне, що спонукало легіонера одягнути український однострій, — чисельні відео, де російські окупанти вбивали жінок і дітей. Воїн не зміг миритися з тим, що таке досі відбувається в сучасному світі.
Зараз, пройшовши через пекло Бахмуту й жорстокі сутички Серебрянського лісництва, поранення і втрату побратимів, вийшовши переможцем із неймовірно тяжких боїв, легіонер повернувся до строю, упевнено дивиться у майбутнє і найбільше в житті цінує чесність. Чесність своїх побратимів та своїх командирів.
Журналістам вдалося потрапити на нагородження захисника медаллю «За поранення».
«Легіонер показав себе неймовірно гідно. Нагороду він отримав за поранення, за кров, яку пролив за свободу України! Він відновився. Знову стає до строю, і, відповідно, буде продовжувати свій героїчний шлях. Пишаюсь тобою, друже, дякую за службу!», — наголосив командир підрозділу.
Свій перший бойовий досвід Єшуа отримав у Бахмуті. Найважчим для нього було бачити, як гинуть побратими:
«На тій локації росіяни застосовували багато артилерії та безпілотників. Під час першого завдання, на якому я побував, супротивник підірвав нашу бойову броньовану машину.
Тоді було багато поранених. Ми не могли надати належної допомоги через відкриту місцевість», — згадує легіонер.
Хоча це не був найгарячіший бій і він не становив найбільшої небезпеки для життя самого Єшуа, цей епізод найбільше закарбувався в його пам’яті і приніс найбільше страждань — знати, що побратими в біді, і не мати можливості їм допомогти.
Воїни Інтернаціональних легіонів успішно виконували бойові завдання неймовірної складності та небезпечності.
«Повернутися звідти — уже було перемогою для нас», — згадує Єшуа про деякі місії.
За таких обставин поряд зі зброєю, спорядженням і попередніми тренуваннями чи не найбільше значення має обізнаність із ситуацією та подробиці майбутнього завдання.
Єшуа дуже тепло відзивається про командування легіонів, яке намагалося зробити усе можливе і неможливе, щоби озброїти своїх солдатів та командирів необхідними даними.
«В цілому, я мав достатньо інформації перед своєю першою операцією в Бахмуті. Наш командир передав усі необхідні дані і попередив, що буде важко доїхати до позиції.
Перед виходом на позицію нам показували зображення з наших розвідувальних дронів. Тож ми розуміли, що там багато артилерії та безпілотників і що буде важко.
Командири передали нам всю інформацію, а також сказали, що не завжди буде можливість надати нам належну підтримку чи забезпечити допомогу. Вони завжди були чесними з нами в цьому питанні», — каже Єшуа.
Попри те, що в пеклі сучасного поля бою, за умов чисельної переваги засобів вогневого ураження ворога, не завжди є можливість належним чином підтримати людину на землі, легіонерам намагаються допомагати за кожної нагоди.
«Коли це було можливо — ми отримували вагому допомогу. Дислокуючись у лісі, ми часто зверталися за допомогою і мали артилерійську підтримку, підтримку гранатометників. Тож там у нас була відчутна допомога», — каже Єшуа.
В ході виконання бойових завдань легіонер двічі отримував поранення. Перше з них — у Бахмуті під час евакуації.
«Нічого серйозного, мені в обличчя потрапив дуже маленький осколок», — згадує Єшуа.
Значно важчим епізодом став артилерійський обстріл неподалік Кремінної.
«Артилерія поцілила в бліндаж і він обвалився на нас. Тоді ми втратили одного побратима, ще один зазнав поранення. Це було складно. Згодом я отримав медаль, і відтоді вона слугує мені пам’яттю про моїх полеглих побратимів», — каже Єшуа.
Протягом декількох місяців він проходив лікування і реабілітацію. Тепер він повернувся до свого підрозділу, адже відчуває, що він потрібен Україні і своїм побратимам.
«Думаю, що зараз готовий повернутися. Це те, що я хочу робити. Це те, що мені подобається. Хоча війна — складна й важка справа, але я відчуваю бажання бути поруч і допомагати. Я відчуваю себе корисним в Україні.
Я вважаю, що найважливіше за все — це сім’я — мої побратими з батальйону. Оскільки ми разом пережили чимало складних моментів, ми відчуваємо ментальний зв’язок», — розповідає Єшуа.
Після важких випробувань і яскравих перемог, які далися чималою ціною, бойова родина 2 Інтернаціонального легіону оборони України як ніколи готова до нових випробувань.
Бразилець Єшуа став одним з кращих серед них і продовжує тримати стрій, адже почувається потрібним Україні і своєму бойовому товариству.
У 2 Інтернаціональному легіоні оборони України проходять службу громадяни більш ніж 35 країн. В Інтернаціональних легіонах загалом — понад 75 країн.
Днями відбулося спрощення порядку вступу на службу, після якого українські та іноземні добровольці можуть приєднатися до конкретного, обраного ними одного з Інтернаціональних легіонів оборони України безпосередньо і без ризику бути розподіленими в інші військові підрозділи.
Дізнатися більше про Інтернаціональні легіони оборони України та приєднатися до них можна за посиланням: https://ildu.mil.gov.ua/
Як повідомляла АрміяInform, в Інтернаціональному легіону прокоментували «вироки» ворога.
