Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У січні розпочався черговий етап подання декларацій за 2024 рік. Згідно з Законом України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають подати декларації до 1 квітня цього року. Зробити це потрібно через офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції.
АрміяInform звертає увагу на найбільш розповсюджені помилки, що допускаються при поданні та заповненні декларацій:
1. Неподання щорічної декларації за попередній рік особами, призначеними на військову або державну службу в період з 1 січня до 31 березня поточного року.
Зокрема, військовослужбовці та державні службовці призначені до апарату Міністерства оборони України, з 1 січня до 31 березня 2025 року відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подати щорічну декларацію за 2024 рік до 1 квітня 2025 року.
Військовослужбовці (які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг) та державні службовці призначені до органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів, установ, безпосередньо підпорядкованих Міноборони з 1 січня до 31 березня 2025 року відповідно до частини 1 статті 45 Закону зобов’язані подати щорічну декларацію за 2024 рік до 1 квітня 2025 року.
Посадові особи юридичних осіб публічного права (керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар) суб’єкти декларування призначені на посади з 1 січня до 31 березня 2025 року відповідно до частини 1 статті 45 Закону зобов’язані подати щорічну декларацію за 2024 рік до 1 квітня 2025 року.
2. Незазначення права користування декларантом та членами його сім’ї об’єктами нерухомості.
Зокрема, не зазначення у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» жодного житла, де фактично проживає декларант або члени його сім’ї.
Наприклад, військовослужбовець проходить службу в Києві, а об’єкти нерухомості має в іншому обласному центрі, які вказує в декларації. Разом з тим, не зазначає в декларації об’єкт нерухомості (орендований або інше право користування), в якому фактично проживає в м. Києві.
3. Незазначення або часткове зазначення інформації про об’єкти нерухомості та транспортні засоби, які належать декларанту на праві власності чи користування.
Найчастіше посадовці не декларують орендоване житло, земельні ділянки під приватними будинками, а також автомобілі, які були передані іншим особам на підставі довіреності.
4. Зазначення приблизної вартості майна за відсутності фактичної інформації про вартість у відповідних документах.
5. Незазначення вартості об’єктів декларування.
Наприклад, вартості квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів, цінного рухомого майна (ювелірних виробів, годинників, колекцій та інше) тощо. При цьому здебільшого інформація про таку вартість відома або могла бути відомою декларанту.
6. Зазначення замість ідентифікаційного коду транспортного засобу (ТЗ) відомостей про номер державної реєстрації ТЗ.
7. Декларування фактично отриманого доходу, замість нарахованого.
Натомість потрібно зазначити дохід без виключення податків та зборів.
8. Незазначення відомостей про неповнолітніх дітей, які проживають окремо від декларанта.
9. Недекларування інформації про вчинені правочини, хоча у звітному періоді було набуте право власності на майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів. Таку інформацію потрібно зазначити в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». Також декларанти часто зазначають цю інформацію в інших розділах, чого робити не потрібно.
