Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Українська компанія Inguar Defence представила новий бойовий бронеавтомобіль Inguar-3 — сучасну тактичну машину класу MRAP. Ця розробка є новим етапом у забезпеченні мобільності, захисту та адаптивності, враховуючи бойовий досвід Збройних Сил України та передові світові технології.
Ще до створення Inguar-3 команда Inguar Defence довела свою ефективність у модернізації військової техніки. Колишні студенти Національного технічного університету України “КПІ”, які брали участь у конструюванні болідів для міжнародних змагань Formula Student — студентський аналог «Формули-1». Під час широкомасштабної війни перейшли на ремонт та удосконалення бронемашин для фронту.
В Україну в рамках військової допомоги почали надходити канадські бронеавтомобілі Roshel Senator. Однак перші моделі були орієнтовані на поліцейські завдання та потребували адаптації до фронтових умов. Українські інженери запропонували виробнику модернізувати машини, і компанія Roshel підтримала цю ініціативу, профінансувавши необхідні роботи.
Згодом українська компанія Inguar Defence стала офіційним представником Roshel в Україні, отримавши повноваження на модернізацію, ремонт і гарантійне обслуговування цих бронемашин. У результаті сотні бронеавтомобілів Senator були адаптовані до бойових умов і успішно передані на передову.
Завдяки набутому досвіду інженери створили власний бронеавтомобіль — Inguar-3, який має посилену броню, адаптивну підвіску та відповідає стандартам НАТО. Уже цього року компанія планує розпочати серійне виробництво й передати перші машини українським військовим.
За словами співзасновника компанії Артема Ющука у репортажі Армії TV, ціна одного бронеавтомобіля у випадку серійного виробництва становитиме приблизно 16-17 млн гривень ($420 тисяч), що є конкурентною пропозицією серед аналогів
Inguar-3: Не просто броня, а фортеця на колесах!
Уявіть собі бронеавтомобіль, здатний витримати кулі, вибухи мін і навіть атаки дронів-камікадзе. Саме таким є Inguar-3 — розробка українських інженерів, що поєднує передові технології та надійний захист. Його броня 3-го класу за стандартами НАТО витримує постріли бронебійних куль калібру 7,62×54 мм, уламки 155-міліметрових снарядів, а посилений мінний захист здатний врятувати екіпаж навіть при підриві 8 кг тротилу під колесами чи днищем — рівень, еквівалентний протитанковим мінам радянського зразка.
Окрім захисту Inguar-3 має швидкість та маневровість. Двигун потужністю 356 кінських сил та автоматична коробка передач дозволяють йому долати бездоріжжя. А завдяки системі камер кругового огляду та нічного бачення, екіпаж завжди в курсі того, що відбувається навколо.
І найголовніше — Inguar-3 може бути різним! Він є новим поколінням модульних тактичних бронемашин з окремими передніми та задніми бронекапсулами, які можна адаптувати під різні завдання, включаючи конфігурації 4×4 або 6×6 для систем ППО, протитанкових комплексів, систем РЕБ, оптичної розвідки, командно-штабних або медично-евакуаційних машин.
-
- ілюстрації модульної бронемашини “Inguar” з колісною формулою 6х6.
-
- ілюстрації модульної бронемашини “Inguar” з колісною формулою 4х4.
«Азов» вже розкрив потенціал Inguar-3: бронемашина, народжена для бою!
Серебрянське лісництво — місце, де українська бронемашина пройшла реальне випробування боєм. Inguar-3 був кодифікований та допущений до експлуатації у двох варіантах з кулеметною туреллю та без неї, повідомляв «Мілітарний».
Inguar-3 продемонструвала високу надійність і здатність долати складний рельєф. Бійці «Азову» особливо відзначили її захищеність і прохідність у лісистій місцевості. Однак бойові умови завжди диктують свої вимоги.
Військові запропонували низку удосконалень — від покращення кріплень для зброї до модернізації систем освітлення. У відповідь розробники інтегрували на машину засоби РЕБ для протидії ворожим дронам. Цікаво, що саме густі ліси виявили потребу у зміні конструкції антен РЕБ, і зараз команда працює над рішенням, яке зробить бронеавтомобіль ще ефективнішим у бою
Inguar-3 vs російський «Тигр» і «Рись»: броньоване сафарі
Український Inguar-3 — це сучасна бойова машина з передовими технологіями, створена з урахуванням бойового досвіду та реальних потреб ЗСУ.
Але як вона виглядає на тлі російських «аналоговнєтних» бронеавтомобілів? Порівняймо Inguar-3 з російськими «Тигром» та «Риссю» і подивимося, хто справжній хижак, а хто — жертва технічного регресу.
Inguar-3 vs «Тигр»
«Тигр» — це російська інтерпретація американського HMMWV (хамві), яка замість еволюції пройшла шлях мутації в щось громіздке, незграбне й не надто захищене.
Захист
- Inguar-3: броня 3-го рівня за стандартами НАТО (захист від бронебійної кулі 7,62×54 мм та підриву 8 кг ТНТ).
- «Тигр»: броня, яка іноді є, іноді її нема. Якщо вірити російським паспортним характеристикам, бронемашина також має броню 3-го рівня та втримує бронебійні кулі 7,62×54 мм, але бойовий досвід показує, що звичайний ПКМ не залишає «Тигру» жодних шансів.
Прохідність
- Inguar-3: кліренс 450 мм, система автоматичної підкачки шин, RunFlat-вставки — машина продовжує рух навіть після пробиття коліс.
- «Тигр»: 400 мм кліренсу, але якщо машина зустріне навіть середньостатистичний «поребрик» у місті — російські військові можуть готуватися до довгої пішої прогулянки.
Реальні можливості бронемашини “Тигр”: архівне відео 2014 року демонструє, як російська техніка не змогла подолати звичайний бордюр.
Бойова ефективність
- Inguar-3: модульна конструкція дозволяє змінювати конфігурацію — від медичної евакуаційної машини до платформи для ПТРК чи ППО.
- «Тигр»: тактичні можливості обмежуються «перевезенням командування якомога далі від передової».
Якщо «Тигр» — це старий УАЗ із бронею, який боїться сходинок, то Inguar-3 — це сучасний тактичний бронеавтомобіль, що пристосований до реальних бойових умов.
Inguar-3 vs «Рись»
«Рись» — це ніби спроба росіян відтворити італійську бронемашину IVECO LMV, але з традиційною любов’ю до «імпортозаміщення» та втрати якості.
Походження
- Inguar-3: українська розробка, створена з нуля під потреби війська.
- «Рись»: копія італійського бронеавтомобіля, яку росія спочатку закуповувала, а потім, після санкцій, вирішила робити «свою версію» (яка виявилася гіршою за оригінал).
Захист
- Inguar-3: повноцінна бронекапсула, яка витримує бронебійні кулі та мінні підриви.
- «Рись»: російський аналог зменшив рівень бронювання та оснастився «найкращими» компонентами місцевого виробництва (що, як показує практика, не додає довговічності).
Надійність
- Inguar-3: продумана конструкція, надійний двигун Deutz та автоматична КПП Allison.
- «Рись»: проблеми з адаптацією під російські умови, низька якість виготовлення, відсутність імпортних компонентів після санкцій, що перетворює її на «одноразову броньовану капсулу».
«Рись» — це чергова жертва російського «імпортозаміщення», яка втрачає якість та можливості оригіналу. Inguar-3 ж, навпаки, є якісною інженерною розробкою, що враховує реалії сучасного бою.
Російські бронемашини — це або погано скопійовані західні зразки, або морально застарілі концепції. Натомість Inguar-3 вкотре доводить, що український військово-промисловий комплекс здатний створювати техніку, яка справді ефективна на сучасному полі бою.
