Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…
Інженер-механік за освітою, командир роти на війні. «Ворон» ще у 2017 році вперше зіткнувся з війною під Авдіївкою. Повернувшись до цивільного життя, працював слюсарем на шахті, але повномасштабне вторгнення російських військ в Україну змусило його знову взяти до рук зброю. У лютому 2022 року він добровільно став до лав ЗСУ. Тепер його рідне місто окуповане ворогом, але «Ворон» не полишає надії повернутися туди.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 33 окремої механізованої бригади.
Позивний він узяв на честь еколого-туристичного клубу «Білі ворони», який діяв у його місті до початку війни. Там завжди панувала атмосфера дружби та обговорення майбутнього. Але війна перекреслила мирні плани.
Спочатку він служив у теробороні, згодом, після контрнаступу, перейшов до 33 окремої механізованої бригади. Ворог щодня гатив «Градами», і це стало звичним явищем.
Перший штурм на початку контрнаступу став для нього випробуванням. Бій у траншеях, свист куль, вибухи гранат. Його підрозділ узяв визначені точки, однак довелося винести поранених товаришів. Тоді він усвідомив, що війна — це не лише боротьба, а й відповідальність за кожного побратима.
Під час операції біля Роботиного «Ворон» вів групу на відновлення втрачених позицій. Під щільним мінометним вогнем їм вдалося відбити укріплення, а один з російських військових навіть здався в полон.
Поранення не зупинило його «Ворона». Кілька місяців лікування — і він знову повернувся до строю. У боях на Донеччині його підрозділ тримав оборону на позиції «Вовк», оточеній з трьох сторін. Артилерія ворога та дрони не залишали їх у спокої. Але боєць не здавався.
Перший постріл з NLAW запам’ятався йому назавжди. Тоді він ще не знав, що влучив по бронетехніці ворога. А тепер упевнений — вишкіл бійців має бути максимально реалістичним. Лише через важкі тренування можна навчити новобранців виживати на полі бою.
«Не будьте жертвами! Якщо хочете жити — стріляйте! Навчіться правильно рухатися, ховатися, не бути мішенню», — ділиться своїм досвідом командир.
«Ворон» переконаний: ЗСУ мають постійно зміцнюватися. Україна стримує потужного ворога, і тільки грамотне командування та вмотивовані воїни допоможуть перемогти. Війна не закінчиться завтра, тому кожен етап оборони потрібно виконувати безпомилково.
«Дійте чітко, злагоджено, продумано. Тоді матимемо менше ворогів — і менше проблем». Такі слова людини, яка пройшла пекло війни й не втратила сили духу.
Як повідомила АрміяInform, українські оператори БПЛА стають невидимими мисливцями, які щодня зривають плани ворога. Пілот 4 бригади оперативного призначення «Рубіж» із позивним «Лис» керує «Мавіком» і займається аеророзвідкою та коригуванням артилерійських ударів.
