«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
На передовій російсько-української війни 25-річний Назар, головний сержант взводу БПЛА 128 окремої гірсько-штурмової бригади, щодня виконує бойові завдання. Його головна зброя — FPV-дрони, які знищують ворожі позиції, руйнують логістичні ланцюги противника та завдають значних втрат окупантам.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
З початком повномасштабного вторгнення Назар приєднався до територіальної оборони, хоча за віком тоді ще не підлягав мобілізації. Там він отримав перший досвід роботи з безпілотниками, вражаючи ворожі укриття.
Згодом, коли у підрозділі змінився командир, багато бійців почали переходити в інші частини. Назар, знаючи про бойову ефективність 128-ї ОГШБр, вирішив перевестися саме туди.
«Я одразу хотів служити в бойовій бригаді, але тоді брали лише з бойовим досвідом. У теробороні отримав необхідні навички, а тепер працюю з FPV-дронами вже у 128-й бригаді. Наші атаки знищують ворожі антени та укріплення, що серйозно впливає на боєздатність окупантів», — розповідає Назар.
Одним із ключових аспектів нової служби для військового стало адекватне командування, яке не лише ставить бойові задачі, а й допомагає розвивати професійні навички.
«Якщо щось не виходить, тут ніхто не буде тебе ображати. Навпаки, пояснять, допоможуть виправити помилки. Це мотивує та додає впевненості», — зазначає боєць.
На його повернення чекають дружина та двоє синів у Вінниці. Молодший народився вже під час війни, а старший, якому чотири з половиною роки, вважає, що його батько «бореться із зомбі».
«Йому важко — він бачить, що у дитсадку за іншими дітьми приходять тати. Я спілкуюся з родиною по відео, але це не замінить живого спілкування. Найважче в цій війні — розлука з рідними», — зізнається військовий.
Попри все, Назар та його побратими залишаються на передовій, бо розуміють: від їхньої роботи залежить успіх України у війні.
«Кожен наш виїзд приносить користь — якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…»
Як повідомляла АрміяInform, коли бойовий медик Бригади «Рубіж» з позивним «Сем» вирішив піти на фронт, у нього був вибір — залишитися на цивільній роботі завдяки «броні» або стати на захист країни. Він обрав друге і не просто став бойовим медиком, а й встановив рекорд підрозділу зі знищення ворожої бронетехніки. На його рахунку — п’ять підбитих машин разом із десантом.
