«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
З початку широкомасштабного вторгнення росії місто Костянтинівка Донецької області перебуває під постійними ворожими обстрілами. Останнім часом ворог лютує несамовито.
Яких руйнувань зазнало місто, як живуть його мешканці в умовах наближення лінії зіткнення та чому Костянтинівка така важлива для ворога — далі в матеріалі.
Щодня російська авіація атакує місто авіабомбами, артилерійськими ударами рашисти руйнують багатоповерхівки, приватні будинки, соціальні установи, заклади освіти, промислові підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.
Лінія зіткнення наблизилась до міста менш як на 10 км — до рашистів близько 6-7 кілометрів. Це якщо брати відстань від Часового Яру, в якому тривають важкі бої. Деякі села та селища Костянтинівської громади, які пролягають уздовж лінії фронту в напрямку Торецька, знищені вщент, інші зазнають безпрецедентних обстрілів та руйнувань.
У Костянтинівці залишається близько 17 тисяч людей, по селах громади — понад 1000 жителів. До слова, до вторгнення в місті проживало майже 80 тисяч людей.
Чим ближче під’їжджаємо до Костянтинівки, тим менше стає цивільних автівок, на дорозі переважно військові пікапи. Центральна дорога, яка йде вздовж залізниці, фактично роз’єднує місто на дві частини. Промислова частина — на рівнині, ліворуч, якщо рухатись із Дружківки, на височині будинки приватного сектору та багатоквартирні будинки, праворуч — за промисловими об’єктами, на пагорбі інша частина житлового сектору міста.
Так от, ця частина міста, яка ближче до Часового Яру, зазнала руйнувань найбільше. Кругом зруйновані будинки, магазини, потрощені навчальні заклади та дитячі садочки, скло від вибитих шибок повсюди, знищені виробничі потужності та цехи промислових об’єктів.
Колись, до великої війни, у Костянтинівці успішно працювало багато підприємств, серед них, наприклад, хлібобулочне підприємство, молокозавод та завод з виробництва скла. Тепер вони лежать у руїнах.
Підходимо до колишньої будівлі Костянтинівської міської ради. Перед нею видніються вирви від російських КАБів, будівлю сплюндровано, як і все навкруги в цьому районі. Неподалік стоїть розтрощена школа. У цій частині міста людей живе найменше, але поодинокі силуети мешканців ще зустрічаються вулицями міста.
Людмила Миколаївна все життя проживала в Костянтинівці, пенсіонерка.
«Дуже страшно, особливо, коли сонячна погода, тоді росіяни б’ють значно більше по місту. В мене в будинку ще є вода, газ і світло. Зі світлом бувають проблеми, електромережі руйнуються, їх лагодять, звичайно. Перебої з опаленням. Мої знайомі вже живуть без світла, води та газу. Але добре, що до родичів переїжджають на Дніпропетровщину. У багатьох людей печі ще є в домівках, тому і обігріваються ними, і їжу готують», — говорить жінка.
Майже рік тому росіяни вдарили С-300 по Костянтинівці та зруйнували залізничний вокзал. Крім того, у цьому районі зазнали руйнувань: храм, приватні та багатоквартирні будинки, магазини, торговельні павільйони ринку, три заклади освіти, адмінбудівлі та пошта.
Зараз тут працюють деякі магазини та відкриті навіть павільйони з продуктами, є овочі, фрукти, м’ясо, яйця, риба та молочна продукція. Продаються сільськогосподарські товари. В інших районах міста також працюють невеликі магазини, де можна придбати продукти. Усі великі супермаркети вже знищені рашистами.
У місті кілька точок видачі безкоштовної питної води. Люди приїжджають на велосипедах, з тачками та «кравчучками», щоб зручно було везти пляшки з водою.

Хліб привозять, як і в інші населені пункти громади. Працюють аптеки, більшість необхідних медичних препаратів там є, тож люди, наприклад, із серцево-судинними захворюваннями, забезпечені пігулками. Відкриті відділення Укрпошти, поліклініка, навіть черги до банкоматів за готівкою. По місту їздить маршрутка, яка ходить раз на годину та доставляє мешканців у різні райони Костянтинівки.
У Костянтинівській громаді діє посилена комендантська година: вона триває 20 годин на добу — з 15:00 до 11:00 наступного дня. Тобто тільки в цей час мешканці можуть перебувати на вулиці та мають фактично чотири години на все: щоб купити продукти, набрати питну воду, сходити в аптеку і так далі. Та просто подихати свіжим повітрям. Коли після обстрілу окупантів у місті зникає електроенергія, у магазинах та аптеках вмикають генератори.
Навіть якщо місто обстрілюють, жителі все одно йдуть за покупками, кажуть вже звикли.
«Звичайно, що страшно. Але нам нікуди діватись, багато поодиноких людей, їм треба хоч хліба купити. У мене, наприклад, родичі переїхали на Одещину, я тут сама, треба піклуватися про себе. Кличуть до себе, завершу тут свої справи та поїду», — каже жителька міста Анастасія.
У Костянтинівці працюють пункти незламності, волонтери привозять гарячу їжу, роздають гуманітарку, плюс тут можна отримати теплий одяг.
«Усе необхідне для життя в місті є. Молимось Богу та просимо його дати сили українській армії зупинити російських окупантів, — додає дідусь з бабусею, які йдуть тротуаром, — ми тут усе життя прожили, куди нам їхати, у нас тут житло, двох пенсій поки вистачає, та нам вже й багато не потрібно. Їжа і вода є, телевізор працює. Та й скоро вже весна, а там тепло стане, запах квітів, дерева позеленіють».
Йдемо далі. Черга біля аптеки, люди бідкаються, що часу для життя катастрофічно не вистачає.
«Чотири години для розв’язання усіх поточних питань — це дуже мало. Добре, що лікарня ще працює, тож допомогу можна отримати. Є кваліфіковані лікарі, але що буде завтра чи післязавтра, нічого невідомо», — розповідають жителі.
В умовах війни комунальники міста роблять усе можливе для покращення життя мешканців. Подекуди навіть працюють під ворожими обстрілами. Комунальники намагаються якомога швидше ліквідувати наслідки обстрілів та руйнувань.
Як повідомив начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов, у місті ще є газопостачання, електроенергія та частково водопостачання.
«У деяких районах міста відсутнє водопостачання, тому що ворог зруйнував один із водогонів, ми підвозимо воду. Після кожного обстрілу руйнується вся інфраструктура, намагаємося одразу все відновлювати.
Надаємо людям після обстрілів будівельні матеріали для консервації житлових приміщень і цивільної інфраструктури. Дуже допомагають волонтери», — розповів Сергій Горбунов.
Центр надання адміністративних послуг Костянтинівської громади працює в режимі фіксації заяв людей щодо руйнувань, обстежень та занесень у реєстри інформації про пошкоджене та знищене майно.
Добре, що усіх дітей вивезли з міста у безпечне місце. Школи, звісно ж, не функціонують, школярі навчаються дистанційно.
Підприємці та власники невеликих магазинів неохоче спілкуються, не хочуть фотографуватись. Здебільшого їхній бізнес на межі закриття, виручки немає, тому працюють на власному ентузіазмі. Кажуть, поки люди ще є в місті, вони будуть відкриті для жителів.
Місто залишається для агресора однією з потенційних цілей, зокрема через свій залізничний хаб. Логістика залізницею значно спрощує окупантам доставку військ та боєприпасів.
Ба більше, ймовірна окупація Костянтинівки відкриє шлях для подальшого наступу на велику Краматорсько-Дружківську агломерацію. кремль прагне досягти своєї цілі — повної окупації Донецької області.
Але Сили оборони України знищують окупантів на лінії зіткнення та не дають їм просунутися вперед. Ворог зазнає втрат, практично кожна ділянка української землі на передовій встелена трупами російських загарбників.
…Коли журналісти АрміяInform працювали в Костянтинівці, ворог атакував місто зі ствольної артилерії та КАБами. Внаслідок ударів пошкоджено приватні будинки, лінію газопроводу, електромережу та автівки мешканців. Останнім часом противник завдає ударів по місту ще й із застосуванням ударних БПЛА.
Щодня місцева міська військова адміністрація закликає на необхідності евакуації цивільного населення до більш безпечних регіонів України!
Бережіть себе, евакуюйтеся своєчасно!
З питань евакуації звертайтеся за телефонами: 050 567 88 87, 093 420 18 83.
@armyinformcomua
У повітряному просторі Волинської області під час повітряної тривоги сили безпеки й оборони зафіксували 22 ворожі «Шахеди», з яких 11 вдалося знищити.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський здійснив робочу поїздку до підрозділів, що виконують завдання на Північно-Слобожанському та Курському напрямках.
У ніч на 6 грудня противник завдав комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування.
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні привітав причетних з Днем Збройних Сил України, висловив вдячність захисникам та згадав полеглих у боротьбі.
від 23500 до 53500 грн
Кам'янка-Бузька
Військова частина А4623
«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…