Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
У січні 2024 року проєкт «Хочу найти», створений Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, зафіксував рекордну кількість звернень від родин російських військовослужбовців, які зникли безвісти в Україні.
Про це інформує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
За місяць надійшло 8 548 заявок на пошук інформації про зниклих безвісти солдатів армії країни-агресора. Це на 22% більше порівняно з попереднім місяцем, що є найвищим показником за весь час існування проєкту.
«Хочу найти» — це окремий проєкт Координаційного штабу, який був запущений у січні 2024 року з метою сприяння обміну військовополоненими. За час роботи проєкту, він отримав понад 60 тисяч запитів щодо зниклих безвісти російських військових.
Важливо зазначити, що ця цифра не включає загиблих та є лише частиною реальної кількості зниклих безвісти росіян. За оцінками експертів, загальна кількість зниклих безвісти російських солдатів може бути в 2-3 рази більшою, оскільки не всі родини звертаються до українського проєкту.
Проте, навіть ця статистика вражає. З 60 тисяч отриманих заявок, проєкт підтвердив перебування в полоні 1 790 військових країни-агресора, 408 з яких вже були обміняні на українських захисників. Ці цифри також є меншими за реальну кількість військовополонених загарбників, адже вони базуються виключно на отриманих заявках.
Зростання кількості звернень до «Хочу найти» від росіян є красномовним свідченням величезних втрат, які зазнає ворог в Україні. Це не дивно, адже російські командири все частіше вдаються до тактики «м’ясних штурмів», відправляючи на передову непідготовлених солдатів, «обнулюючи» їх та залишаючи поранених на полі бою.
Як повідомляла АрміяInform, російські спецслужби та військові дедалі частіше намагаються впливати на родини українських військовополонених. Зафіксовано численні випадки, коли окупанти зв’язуються із родичами відразу після взяття Захисника в полон.
