Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Олександр — механік-водій одного з танкових батальйонів 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Він має досвід служби танкістом і зізнається, що навіть у найважчі моменти, коли бойові машини ворог намагається знищити всіма доступними способами, саме в танку він почувається найбільш захищеним. «Броня своє дає, як би там не було», — говорить Олександр, наголошуючи на важливості технічного захисту в умовах війни.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади
Для Олександра, як і для багатьох інших танкістів, робота не обмежується лише бойовими виїздами. Коли танк не на передовій, механік-водій разом із побратимами займається його обслуговуванням. «Ключова роль у ремонті машини завжди лягає на механіка-водія, — жартує він. — Але, як у танковому батальйоні, іноді можна й командиром покомандувати», — додає Олександр, підкреслюючи важливість взаємодії та злагодженості між усім екіпажем.
Військовий говорить, що в умовах бойових дій вони завжди знають, що робити. «Кожен з нас розуміє свою роль — кому стріляти, кому командувати, а кому вести. Ми всі працюємо на результат, щоб всі залишилися живі й щоб робота була продуктивною», — відзначає Олександр.
Складнощі, що постають перед танкістами, не зводяться лише до військових виїздів. Зима, технічні поломки — ці труднощі потребують додаткових зусиль. «Зимою дуже багато поломок, потрібно багато часу проводити з машиною, щоб вона була в справному стані. Ті, хто не на виїзді, завжди допомагають», — розповідає Олександр про щоденну рутину.
Олександр зазначає, що важливо, щоб військові підтримували один одного. «Командири не тільки вказують, що робити, але й самі приходять і допомагають. Ніхто не залишає тебе наодинці з проблемами», — підкреслює механік-водій.
На запитання про те, як почувається танкіст на полі бою, Олександр розповідає, що це особливі відчуття. «Коли керуєш машиною вагою 40 тонн, це відчуття не зрівняється ні з чим. Це важлива перевага на полі бою», — додає він.
Танкіст не приховує, що службу в армії вибрав свідомо. «Це мій вибір, моя професія. І коли приходять складні часи, чоловік має бути чоловіком», — підсумовує Олександр, для якого військова служба — це не тільки обов’язок, але й покликання.
Як повідомляла АрміяInform, війна в Україні триває, і разом з нею з’являються нові герої, які ще вчора жили мирним життям, а сьогодні стоять на захисті рідної землі. Один з таких героїв — боєць 46-ї окремої аеромобільної бригади з позивним «Дьома».
