Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Із займаної посади звільнено директора ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» Марину Безрукову. Тимчасовим виконувачем обов’язків директора призначено Арсена Жумаділова.
Про це йдеться в повідомленні на сайті МОУ.
«Це рішення міністерства обґрунтоване необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами», — повідомили у відомстві.
Серед ключових причин зміни керівника АОЗ в міністерстві назвали: невиконання запланованих постачань для фронту, численні зауваження Генштабу щодо неякісного планування оборонних закупівель та несвоєчасної комунікації з боку Агенції, необґрунтоване перенесення графіків постачання. Абсолютно неприйнятними є численні витоки закритої інформації, що стануть окремим предметом розгляду правоохоронних органів.
З огляду на значний інтерес до цієї справи, Міністерство оборони роз’яснило юридичні аспекти зміни керівництва Агенції.
11 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив кандидатури членів Наглядової ради Агенції, до якої увійшли два представники держави та три незалежні члени. Відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління, Наглядова рада мала відігравати ключову роль у контролі за діяльністю Агенції, забезпеченні її прозорості та ефективного управління державними закупівлями в оборонному секторі.
Призначення перших трьох членів Наглядової ради (що є достатнім для її правомочності) відбулося 25 жовтня 2024 року наказом міністра оборони. Однак для повноцінного старту роботи члени Наглядової ради мали укласти контракти з Агенцією.
Після офіційного формування ради з боку Міністерства оборони Агенція не змогла забезпечити належне юридичне оформлення правовідносин з усіма членами Наглядової ради, що призвело до затримки в її роботі. Це підтверджує той факт, що перше установче засідання Наглядової ради відбулось 17 грудня 2024 року (майже після двох місяців після затвердження наказу міністра).
20 січня 2025 року один із незалежних членів Наглядової ради повідомив про вихід зі складу ради. Причиною стала відсутність належної комунікації з боку Агенції щодо погодження деталей контракту з ним.
Ця ситуація призвела до зменшення кількості членів Наглядової ради до чотирьох, що порушило баланс та ефективність її роботи. Окрім того, такий склад Наглядової ради не відповідав вимозі закону про те, що більшість членів мають бути незалежними.
20 січня 2025 року Міноборони отримало лист Голови Наглядової ради із повідомленням про засідання того ж дня, на якому планувалося продовжити контракт з директором Агенції. Того ж вечора у Facebook з’явилося повідомлення Агенції про ухвалення цього рішення, хоча міністерство ще не надало свого погодження.
21 січня Міноборони отримало інший лист Голови Наглядової ради, в якому міністерству відводилося лише кілька годин на відповідь. Того ж дня МОУ офіційно рекомендувало не продовжувати контракт із директором, аргументовано обґрунтувавши своє рішення. Проте Голова Наглядової ради не довів цю інформацію до всіх членів Наглядової ради. Ввечері того ж дня Агенція знову заявила у Facebook про «одноголосне» продовження контракту.
Голова Наглядової ради АОЗ не забезпечив належної комунікації з її членами та Міністерством оборони. Деякі члени ради повідомили, що не отримували позицій Міноборони, хоча ті надсилалися офіційно. Після того, як Міноборони самостійно направило свою позицію всім членам Наглядової ради, незалежні члени змінили свою думку та проголосували проти підписання додаткової угоди про продовження контракту з директором.
У Міноборони наголосили, що зазначені дії Наглядової ради не відповідали принципам прозорості і послідовності та містили низку процедурних порушень:
- Рішення Наглядової ради оголошувалися в соцмережах без офіційного інформування Міністерства.
- Додаткова угода про продовження контракту була укладена без погодження з Міноборони, яке досі не отримало її текст.
- Жоден протокол засідань Наглядової ради не був офіційно переданий до Міністерства.
«Важливо, що при прийнятті Марини Безрукової на роботу в Агенцію в січні 2024 року контракт з нею був укладений Міністерством оборони, яке діяло від власного імені як уповноважений орган управління Агенцією. Законом встановлено, що зміна контракту відбувається за згодою його сторін. Отже, продовження контракту з Мариною Безруковою вимагало згоди Міноборони», — підкреслили в МОУ.
Попри це, 23 січня 2025 року Голова Наглядової ради Юрій Джигир підписав додаткову угоду без відповідного погодження з Міністерством оборони. Цим він вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом та Статутом підприємства.
Зважаючи на незадовільні результати діяльності Агенції під керівництвом Марини Безрукової, а також відсутність співпраці та належної комунікації з боку Голови Наглядової ради (представника держави), Міністерство оборони України ухвалило рішення про заміну представників держави в Наглядовій раді. Відповідна інформація була негайно доведена до відома як зазначених осіб, так і Агенції.
Так, у складі Наглядової ради залишилося лише 2 члени з 5, у зв’язку з чим вона стала неправомочною. Відповідно до законодавства, у разі неправомочності Наглядової ради її повноваження тимчасово переходять до Міністерства оборони України. Це надає Міноборони право ухвалювати рішення щодо управління Агенцією, зокрема щодо призначення, звільнення та відсторонення директора, а також призначення тимчасового виконувача обов’язків директора.
«В умовах війни ефективні оборонні закупівлі — ключовий пріоритет держави. Наразі Міноборони та керівництво Агенції оборонних закупівель зосереджені на контрактуванні та безперебійному постачанні озброєння і боєприпасів на фронт. Контрактування продовжується щоденно у штатному режимі», — зазначили в МОУ.
У міністерстві повідомили, що найближчим часом, відповідно до чинного законодавства та корпоративних стандартів, буде призначено постійного керівника АОЗ.
Обидві закупівельні агенції Міноборони продовжують роботу. Найближчим часом відбудеться обрання і затвердження керівництва, відповідно до всіх належних процедур.
«Україна — правова держава, де кожен громадянин може оскаржувати рішення в судовому порядку. Водночас усі дії мають відбуватися винятково в рамках чинного законодавства. Міністерство оборони також звернулося до правоохоронних органів для розслідування та правової оцінки дій колишнього керівництва Агенції», — йдеться в заяві.
