Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
25-річний Олексій, боєць 92-ї бригади ЗСУ, що керує розвідувальним дроном «Shark», пройшов піхоту та не з чуток знає, що таке війна. Він нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни», «Хрест Сухопутних військ» та двічі відзначений «Золотим Хрестом» від Головнокомандувача ЗСУ. За скромністю та щирістю цього хлопця важко уявити, що він неодноразово зустрічався зі смертю на полі бою.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Олексій пішов до війська, коли ворог підійшов до його рідного Зеленодольська на Дніпровщині. Працюючи охоронцем на енергетичному підприємстві, яке постійно зазнавало обстрілів, він не міг залишатися осторонь. «Я обрав 92-гу бригаду, бо мій знайомий вже служив тут і розповідав багато хорошого про згуртованість та бойовий дух», — ділиться Олексій.
Перший бойовий досвід Олексія був сповнений страху та адреналіну. «У тебе на страх є рівно дві секунди, потім ступор — секунда, і роби свою справу», — згадує він слова побратима. Під час штурму Кліщіївки їх БТР потрапив під обстріл, але всі залишилися живі. Тоді Олексій почав рятувати поранених побратимів. «Я встиг допомогти трьом хлопцям і відтоді зрозумів, що боятися нормально, але неефективно, треба діяти», — розповідає він.
Найважчим для Олексія були не самі бої, а шлях до позицій та назад. «Шість-вісім кілометрів в одну сторону під прицілом ворожих снарядів — це неабияке випробування», — ділиться боєць. «Спочатку ворожий дрон висить, а потім вони починають гатити». За його словами, янгол-охоронець завжди був поруч, адже за час служби він не отримав серйозних поранень, хоча й зазнав контузій, через які погіршилися зір та слух.
Попри всі труднощі, Олексій впевнений, що два роки служби змінили його на краще. «Раніше я був якийсь „розшарпаний“, зараз став більш організований, згуртований та осмислений», — говорить він.
Як повідомляла АрміяInform, він міг би зараз відпочивати на лазуровому узбережжі Монако, але обрав інший шлях — захищати свою країну. «Монако» — позивний сапера 59-ї окремої штурмової бригади, який щодня ризикує життям на «нулі», розміновуючи території та знешкоджуючи ворожі міни.
