Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
У свої 28 років сержант Анастасія з позивним «Лілія» є прикладом сучасної героїні, яка щодня доводить, що відданість та професіоналізм не залежить від статі чи віку. Вона — командир відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів 406 окремої артилерійської бригади.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці бригади.
«Найголовніше на війні — це згуртованість, взаємна підтримка та готовність до будь-яких викликів», — говорить Анастасія.
Свій військовий шлях Анастасія розпочала ще у 2014 році у прикордонних військах, коли їй було 18 років. Згодом вона підписала контракт та проходила службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року вона повернулася з-за кордону, не маючи сумнівів щодо свого обов’язку. «Повернення на службу було для мене очевидним вибором. Головне, що мене підтримала в цьому найрідніша людина в житті — мама», — згадує Анастасія.
Нині Анастасія керує відділенням, у складі якого перебувають лише чоловіки, та працює на сучасному безпілотному комплексі «Посейдон», виконуючи завдання з розвідки. Основна мета — виявлення важкої техніки, озброєння та живої сили противника. Для ефективного управління комплексом Анастасія та її команда пройшли спеціалізоване навчання.
«Спочатку було складно уявити, як керувати підрозділом, де більшість чоловіків значно старші за мене. Але на практиці все виявилося простішим. Ми досягли чудової взаємодії, розуміємо одне одного з півслова», — розповідає Анастасія.
Анастасія впевнена, що роль жінки у війську стала невіддільною частиною сучасної армії. Її власний приклад демонструє, що жінки можуть нарівні з чоловіками виконувати найскладніші завдання та приймати ключові рішення в умовах війни.
«Я не відчуваю різниці у ставленні до себе як до жінки. Головне — знати свої обов’язки і виконувати їх на найвищому рівні», — говорить вона.
Вона впевнена, що сучасна українська армія вже неможлива без жінок, які не лише виконують завдання, але й ухвалюють ключові рішення.
Попри всі труднощі, Анастасія зберігає силу духу. «Мотивує те, що 24 на 7 ми живемо перемогою. Ми маємо прогнати ворога з нашої землі, щоб ніколи ні в кого не виникло бажання повторити це», — говорить вона.
Як повідомляла АрміяInform, молодший сержант Денис з позивним «Гіф», інструктор з тактичного бою 38 окремої бригади морської піхоти, є прикладом незламності та відданості своїй справі. Після важкого поранення та втрати ноги він повернувся до війська, щоб передавати свій бойовий досвід новобранцям.
