Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Ігор, з позивним «Плут», до повномасштабного вторгнення жив звичайним життям — працював продавцем техніки, ремонтував телефони та будував плани на майбутнє. Проте війна змусила його кардинально змінити плани, і тепер він — головний сержант взводу розвідки та коригування ударних безпілотних авіаційних комплексів у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
У 28 років Ігор вирішив приєднатися до новоствореної бригади, оснащеної сучасною зброєю. Його військовий шлях розпочався з двомісячного базового вишколу — перших кроків до розуміння армійського життя. Після навчання він потрапив до мінометного підрозділу, де робота була складною, але цікавою.
Згодом Ігор скористався можливістю навчитися керувати дронами. Він швидко освоїв «Mavic», а згодом, хоч і з більшими зусиллями, — і БПЛА «Vector». Так він став частиною нового батальйону безпілотних систем.
Зараз «Плут» проводить більшість часу в зоні бойових дій, виконуючи розвідку та коригуючи вогонь артилерії. Він згадує два епізоди, які особливо йому запам’яталися.
Одного разу поблизу Часового Яру екіпаж Ігоря виявив ворожу броньовану машину, що ховалася в посадці. Артилерійський удар був точним, але вибух виявив ще одну одиницю ворожої техніки, яку раніше не було видно.
Інший випадок стався в Очеретиному. У відносно спокійний день, коли ворог майже не пересувався, «Плут» з побратимами помітив рухомий об’єкт за 5 км від зони спостереження. Додаткова розвідка встановила, що це був російський «Солнцепьок». Ігор оперативно передав інформацію диспетчеру, до трансляції приєдналися інші підрозділи, і спільними зусиллями ворожу техніку було знищено.
Для Ігоря, як і для багатьох інших захисників, такі моменти — це не просто виконання службових обов’язків, а й реальна можливість зробити свій внесок у перемогу. Його історія — це приклад того, як війна може кардинально змінити життя, відкривши нові таланти та можливості для служіння своїй країні.
Як повідомляла АрміяInform, життя «Чеки» до 24 лютого 2022 року було спокійним та розміреним. Він працював програмістом у міжнародній компанії, часто бував за кордоном. Проте перші ж російські ракетні удари змінили все. «Чека» без вагань вирішив стати на захист Батьківщини.
