Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Протягом 2024 року значно зросли ворожі втрати автомобільної техніки. Чому так відбулось? Та які перспективи у противника у відновленні даного виду техніки? На ці запитання відповів військовий експерт Петро Черник.
Не таємниця, що росіяни почали дуже серйозну роботу з повернення власної техніки з країн третього світу
«Українці показують просто феноменальні успіхи в частині винищення російської автотехніки. У порівнянні із січнем минулого року ці показники зросли втричі, а то і в чотири рази. Якщо у січні 2024-го росіяни зазнавали втрат у автотехніці десь 10-30 одиниць на добу, то зараз ці показники сягають 100-120. Виникає просте і логічне питання, чому так сталося?
Направду це питання треба розглядати в обов’язковій прив’язці до їхньої бронетехніки — як до танків, так і бойових броньованих машин. Тому що тільки так воно насправді і виглядає. У чому суть питання?
За час цієї війни ми знищили майже 10 тисяч танків. Чи це багато? Це неймовірно, фантастично! Із часів Другої світової війни нічого подібного не було. Хочу нагадати, що штатний парк танків російської федерації на початок війни становив 3400 одиниць. Отже, на цю хвилину майже два з половиною штатні парки ми винищили.
А бойові броньовані машини всіх типів, починаючи від стареньких БТР-60ПБ, включаючи наймасовіший БТР-80 і закінчуючи машинами БМП-1, БМП-2 і невеликої кількості БМП-3, — то це майже 20 000. А штатний їхній парк становив 14 000.
Тут направду треба розглянути одну важливу деталь. росія не може більше виробляти повноцінної якісної бронетехніки. У першу чергу, це стосується танків. Якщо радянський союз на момент розпаду мав шість великих бронетанкових заводів, то на цю хвилину російська федерація має всього один: Уралвагонзавод. І виробляти може тільки один танк — Т-90.
Вони кажуть, що, мовляв, ми на місяць ставимо до строю до 1500 танків. Але є нюанс. Це не ставлення нової техніки, це відновлена техніка з консервації. Так, склад ще доволі великий. На початку війни він обчислювався у межах до 20 000 одиниць найрізноманітніших типів і видів бронетехніки.
І не таємниця, що росіяни почали дуже серйозну і скрупульозну роботу з повернення власної техніки з країн третього світу. Бо із середини 60-х років минулого століття радянський союз експортував у велику кількість країн величезну кількість різноманітної техніки. І за рахунок цього росіяни ще мають певний запас міцності.
Однак, знову ж, тих самих Т-90 можуть виробляти максимум 25 танків на місяць. Це верхня планка. Це всього-на-всього два ротні комплекти. Нагадаємо, що штатна танкова рота — це 10-11 одиниць, не більше. Отакий вигляд має їхній потенціал. Це стосується і їхньої сучасної бронетехніки.
Навіть радянський союз не міг повністю забезпечити самостійно всі виробничі цикли
Отже, з огляду на це росіяни змушені компенсувати довезення свого особового складу на автомобілях до передової. Щодо самих автомобілів: які головні робочі конячки і який у них запас міцності? Найпопулярніші військові автомобілі — це КАМАЗ 4310, Урал-4320 і вже знята з виробництва, напевно, найуспішніша їхня вантажівка середнього класу ГАЗ 66. Його зняли з виробництва в 99-му році, а за весь час, відколи він вироблявся з 60-х років, випустили майже мільйон одиниць.
Ці головні корпорації — КАМАЗ і «Урал» — можуть виробляти сукупно на рік, як вони самі декларують, у межах десь до 55 тисяч одиниць найрізноманітнішої техніки всіх модифікацій. Але є нюанс.
Не забуваємо, що російська промисловість — це промисловість ресурсів, а також це промисловість сільського господарства. росіяни і досі входять у чільну п’ятірку виробництва сільськогосподарської продукції, у першу чергу, зернобобових, олії і тому подібного. Економіка також потребує величезної кількості автотехніки. А з огляду на те, що головні дві корпорації (КАМАЗ і «Урал». — Ред.) підпали під міжнародні санкції, то є дуже великі проблеми з комплектуючими.
Навіть радянський союз не міг повністю забезпечити самостійно всі виробничі цикли, особливо у частині, що стосується підшипника. Тому росіяни не зможуть виробити таку велику кількість автомобільної техніки, котра би змогла їм перекрити всі необхідні моменти з довезення особового складу. І не тільки. А й, скажімо, довезення штатних боєприпасів до артилерії.
І є ще один нюанс. Автомобільна техніка — це просто фантастична ціль для наших FPV-дронів. А в частині якості застосування FPV-дронів по таких цілях ми зараз показуємо чи не найкращі показники не тільки в розрізі нашої війни, а взагалі, у глобальному розумінні.
Сподіваємося, що наші воїни найближчим часом піднімуть цей показник до 120-130, а то й до 200 одиниць на добу
Тож чому такі високі показники винищення автомобільної техніки? Бо в росії є серйозна проблематика з виробництвом танків, серйозна проблематика з виробництвом усієї лінійки бронетранспортерів. І ця проблематика буде тільки наростати: про підшипник, я нагадав. Не кажучи вже, скажімо, про системи прицілювання. Свого часу ще до початку широкомасштабного вторгнення найкраща комплектація Т-72Б3 забезпечувалася виключно французькими тепловізійними системами.
Санкції наростають, наростатимуть і надалі. Ця проблема буде рости і, як не дивно, саме у автомобільній техніці може статися феноменальна річ, коли маленький гвинтик може зруйнувати всю машину.
росіяни не відмовляються від стратегічного завдання — захопити східний плацдарм. Не може солдат пробігти 5 км до передової на рубежі атаки. Скажімо, хоча б на півтора кілометра його треба підвозити автомобільною технікою.
А якщо показники будуть наростати, то може статися таке, що росіяни будуть змушені перерозподіляти цю автомобільну техніку з народного господарства. А з огляду на колосальний санкційний тиск на це господарство, може прийти момент, коли цілі галузі можуть зупинитися в зв’язку з тим, що не буде банально вистачати вантажівок, скажімо, для довезення на теплоелектростанції необхідної кількості вугілля.
Отакий феноменальний стан справ у частині винищення автомобільної техніки. Сподіваємося, що наші воїни найближчим часом піднімуть цей показник до 120-130, а то й до 200 одиниць на добу (винищення ворожої автотехніки. — Ред.). Зичимо їм у цьому успіху».
