У повітрі були сотні ударних безпілотників, крилаті ракети, балістика — і ще один «Орєшнік». Це вже третє відоме застосування цієї балістичної ракети середньої дальності проти…
19 січня у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні відбулося відкриття виставкового проєкту «Аеропорт. 242» напередодні Дня пам’яті захисників ДАПу, який відзначається 20 січня.
Це — 24 роботи митця, волонтера, військовослужбовця Олега Дробоцького з позивним «Художник». Він загинув навесні 2023 року під час боїв у Бахмутському районі.
Олег Дробоцький створив свої картини за мотивами світлин відомого журналіста й фотографа, автора книги «Аеропорт» Сергія Лойка.
І ці картини вже мають власну історію. Три з них пережили окупацію в Херсоні: там вони були сховані українськими патріотами, а після визволення міста передані на батьківщину автора.
На відкритті виставки у переддень Дня пам’яті захисників ДАПу були батьки Олега Дробоцького — пан Ігор та пані Ольга.
Зі слів батька, ідея створити серію картин за мотивами світлин Сергія Лойка зародилася в «Художника» ще дев’ять років тому. Відтоді виставка була в 10 областях України — коли її автор ще був живий.
Пан Ігор також пригадав, що його син загинув, коли росіяни масованого артилерійського обстрілу по позиції 67 бригади.
«Знаєте, якими були військові цієї бригади?.. Просто обезбашені. Сильні. Вони, можливо, і надихалися подвигом кіборгів і які своєю лише мотивацією долали ворога. У кіборгів була шалена мотивація, яку потім наслідували захисники Азовсталі, Бахмута й інших міст, котрі стійко тримали оборону», — говорить пан Ігор.
Також на відкритті були й представники силових і правоохоронних відомств, зокрема, Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.
«Коли ми говоримо про військово-патріотичне виховання, то всі слова звучать досить формально. Але саме в таких місцях, коли ми приходимо і маємо можливість доторкнутися до праці тих, хто захищав, боронив, творив — це і є таке жива реалізація військово-патріотичного виховання. У 2014-2015 роках ДАП став символом незламності. Багато хто з тих, хто був тоді 12-13-річним — зараз в лавах ЗСУ боронять країну. І я впевнена, що саме подвиг кіборгів став для кожного з цих юнаків прикладом, зернятком, яке виросло потім в потужний патріотизм. Патріотизм не можна запровадити законом чи якось створити — його можна лише всотати через мистецтво, особистий приклад. І сьогодні, на жаль, в кожної родини є приклад захисника поруч», — сказала Наталія Калмикова під час вітального слова.
А заступник начальника Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Олексій Сергієнко звернув увагу на тяглість української боротьби за незалежність:
«Кожного дня наші воїни демонструють героїзм і відвагу. Найголовніше, що об’єднує наших воїнів протягом століть — ми не втомимося боронити нашу землю, нашу Україну. І жодного разу за всі історичні битви ми не зазіхали на інші землі. І це розуміє весь світ і агресор. Але наших сил вистачить. Це доводять наші воїни щодня. Сьогодні, коли ми знаходимося в цьому залі, вшановуючи героїзм кіборгів, наші воїни ведуть бої під свистом куль, снарядів, в небезпеці, гинучи. І наш священний обов’язок: пам’ятати кожного. І ми помстимося за кожного нашого загиблого, за горе кожної родини», — сказав Олексій Сергієнко.
Невеликий імпровізований музичний виступ — за фронтменом гурту «Антитіла» Тарасом Тополею, який із початком широкомасштабного вторгнення теж приєднався до лав Сил оборони.
«Сьогодні ми вшановуємо тих, хто показав приклад, того як правильно. Приклад того, як робить. Як треба робити», — сказав Тарас Тополя.
Проєкт «Аеропорт. 242» ініціювала Ірина Зубкова, сестра Героя України «кіборга» Івана Зубкова, організаторки та фундаторки щорічних заходів пам’яті і вшанування полеглих «кіборгів».
«Мій брат до кінця як командир і офіцер не зрадив своїй присязі, залишався зі своїми хлопцями до останньої хвилини в Донецькому аеропорту і з ними загинув. Коли він виїжджав з двору наших батьків, то мама йому сказала: „Ваня, ти ж можеш загинути, в тебе двоє дітей“. А він відповів: „Мамо, не я вирішую. Але ж… у мене є ви, моя родина“. І, можливо, я й несу варту пам’яті не лише свого брата, а й тих легендарних воїнів, які дійсно пішли добровольцями і до кінця виконали свій військовий і людський обов’язок», — сказала Ірина Зубкова.
Про Олега Дробоцького
Олег Дробоцький — художник, фотограф, волонтер, військовослужбовець. Народився 29 жовтня 1996 р. в с. Вербовець Тернопільської області. Навчався на відділенні образотворчого мистецтва Кременецького педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка та у Львівській академії мистецтв.
Проходив рекрутинг у «Правому секторі» Тернопільщини, а після навчання в академії вступив до лав ЗСУ. Служив за контрактом у 2-й резервній сотні Добровольчого українського корпусу. Після початку широкомасштабного вторгнення боронив Україну в складі 67-ї ОМБр ДУК ЗСУ. У липні 2022 р. обороняв м. Мар’їнка Донецької області.
Загинув 6 березня 2023 року в боях біля села Оріхово-Василівка Бахмутського району на Донеччині.
Переглянути виставку всі охочі матимуть можливість протягом місяця.
Виставка відбулася за сприяння Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України, Тернопільської обласної організації політичної партії «Правий сектор», Командувача військ оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України бригадного генерала Володимира Шведюка, Олега Кузьміних (командира 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, 2014 — 2015), волонтерки Іванни Єрейської, батьків Олега Дробоцького.
Проєкт ініціювала Ірина Зубкова, сестра Героя України «кіборга» Івана Зубкова, організаторки та фундаторки щорічних заходів пам’яті і вшанування полеглих «кіборгів».
