Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Війна змінює людей, але не ламає їх. Солдат із позивним «Балун» із Сумщини розповідає про свій шлях до ЗСУ, службу у 58-й бригаді та мрії про мирне майбутнє.
Історію бійця опублікувала 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського.
Віталій із позивним «Балун» народився на Сумщині. До початку повномасштабного вторгнення він працював водієм. Улітку 2022 року Віталія мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження базової військової підготовки він потрапив до 58 мотопіхотної бригади.
На початку служби хлопець виконував завдання в ремонтно-відновлювальному батальйоні, але згодом приєднався до піхотного підрозділу. За пів року, проведені на фронті, він усвідомив, як сильно війна змінює людину.
«Будь-який досвід змінює, особливо — такий екстремальний. Один відкриває в собі нові риси, інший стає злішим, третій — навчається людяності. Я подорослішав, навчився приймати складні рішення та боротися зі страхом», — розповідає «Балун».
На війні підтримка побратимів має величезне значення. З особливо теплими спогадами Віталій згадує побратима на позивний «Бостон», який був для нього прикладом мужності та підтримки.
— «Він був тим, хто мотивував і допомагав долати страх. З „Бостоном“ можна було йти в найскладніші місця. Його пам’ять назавжди залишиться з нами», — зазначає Віталій.
На думку «Балуна», головним у бойовій бригаді є згуртований колектив:
«Атмосфера в підрозділі — це основа. Якщо всі підтримують одне одного, підрозділ працює як єдиний механізм», — пояснює він.
Попри всі труднощі, Віталій мріє про повернення додому та мирне майбутнє. «Після перемоги я приїду до своєї дівчини, і ми разом із нашим собакою підемо пити каву з морозивом», — каже він.
Як повідомляла АрміяInform, військовослужбовець 61 окремої механізованої Степової бригади Сухопутних військ, розвідав заміновану територію і провів побратимів безпечною дорогою.
