Сучасний офіцер-танкіст — це оператор складних систем, інженер та лідер, який мислить стратегічно. Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» активно…
Кулеметник із позивним «Матроскін», боєць 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, поділився своєю історією від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Історією бійця поділилися на своїй сторінці в соцмережі Facebook Військово-Морські Сили ЗС України.
Передчуття війни та перші дні вторгнення
Ще до початку широкомасштабного вторгнення Віталій «Матроскін» передбачав неминучість конфлікту: «Я був впевнений, що цей конфлікт незабаром розпочнеться».
24 лютого 2022 року, в день початку війни, Віталій їхав до Кропивницького, де його мати перебувала в лікарні з коронавірусом. Після того як забрав матір із лікарні, відразу вирішив іти до військкомату.
«Це було доволі проблематично, тому що люди були налякані… Ніхто не знав, що буде завтра», — згадує він.
Служба в лавах ЗСУ
З березня 2022 року «Матроскін» став частиною 124 окремої бригади ТрО, де отримав посаду кулеметника.
«До повномасштабної війни не підготує ніхто і ніколи, поки ти сам не потрапиш у ці події, поки ти сам на собі не відчуєш, що це таке», — говорить він.
Наразі підрозділ «Матроскіна» виконує завдання на лівому березі Дніпра, перешкоджаючи противнику форсувати річку.
«Ми перебуваємо на спостереженні… Яке завдання ставиться, те й виконуємо», — зазначає боєць.
Військові будні та мотивація
«Прилітало все. Починаючи від „Градів“ до „КАБів“», — розповідає «Матроскін» про обстріли, яких зазнає їхній підрозділ. Він визнає, що перші обстріли були страшними, але з часом страх відступає, і навіть з’являється певне задоволення від виконання завдань.
«Я на війну йшов заради своєї сім’ї. І заради своєї сім’ї я з війни збираюся повернутися», — підсумовує «Матроскін», підкреслюючи свою мотивацію та прагнення повернутися до мирного життя після перемоги.
«Земля горіла під ногами»: воїн ЗСУ 88 днів стримував з побратимами навалу росіян у Кринках
