Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Норман» з 23-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України під час відбиття атаки знищив шість російських військовослужбовців, при цьому зберіг підлеглий на той час йому особовий склад.
Його героїчною історією поділилися на своїй сторінці в соцмережі Facebook Генеральний штаб ЗСУ.
«Норман» — 48-річний бойовий медик механізованого взводу, який разом з трьома побратимами протягом 16 днів зупиняли спроби ворога просунутися вглиб українських позицій.
Як розповідає «Норман», у складі чотирьох бійців вони зайняли два спостережні пункти, що були розташовані близько один до одного. «Норман» поділив своїх людей таким чином, що досвідчені бійці перебували на передньому посту, а молодші — позаду. Важливим елементом їхнього успіху стала грамотна позиція, завдяки якій вони стали майже непомітними для ворожих БПЛА.
«Завдяки грамотній позиції ми були практично непомітні для ворожих „пташок“, тому ворог, виходячи на наші позиції, практично нас не бачив», — зазначає він.
Враховуючи ситуацію, «Норман» вирішив скористатися наявним озброєнням для того, щоб зупинити ворога. Спершу були встановлені три осколкові міни, і одна з них зупинила трьох російських солдатів. Після цього, використовуючи гранати, «Норман» знищив ще трьох окупантів.
«Ми їх підпускали якомога ближче та знищували… Головне — підготувати хлопців, дати їм розуміння, хто і що має робити, розказати, які дії кожного, якщо ворог наблизиться з тієї чи іншої сторони. Коли люди розуміють, що їм треба робити та чого чекати — тоді вони більш впевнені та спокійні», — пояснює він.
Його спокійний вираз обличчя та впевненість допомагають підтримувати моральний дух підлеглих.
«Я не знаю, воно само якось так виходить. Бійці бачать мене, мій спокійний вираз обличчя, і, певно, теж менше нервують. Навіть якщо я нервую або напружений, то зовні це ніяк не відображається, тому бійці відчувають якусь впевненість в мені. Інших пояснень у мене немає», — додає військовий.Від передчуття війни до передової: як «Матроскін» став кулеметником
