Насамперед це люди, які в різні епохи були готові стати на її захист. Сьогодні цю місію виконують українські військовослужбовці. Їхні…
Сили оборони України продовжують активно знищувати ворожу техніку на полі бою. Але які запаси ОВТ є у росіян сьогодні і чи швидко вони відновлюють підбиту техніку? Про це розповів експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк:
«Напередодні широкомасштабного вторгнення росіяни закуповували оптичні приціли у Франції — все це тепер потрапило під санкції»
Якщо казати про поповнення військ противника бойовою технікою, то, приміром, вся танкоремонтна галузь рф сумісними зусиллями щомісяця дає десь 150-160 танків.
З них новітніх — тих, що з нуля зібрали на Уралвагонзаводі, — десь 30%. Все інше — це машини, які відновлені після того, як їх підбили в Україні. Або ж це машини, які взяли зі зберігання, реанімували та відправили на фронт.
Відповідно, якщо противник буде випускати по 150–160 машин на місяць, за рік вони зберуть 1920 танків.
Голландський сайт Oryx рахує втрати цієї війни. Але він рахує не просто підбиті в бою, а саме повністю знищені машини, які вже не можна відновити. Так от, голландці всього нарахували в росіян за весь час боїв 3494 знищені танки.
Тобто, з темпом виробництва у 1920 танків на рік, противник покриває свої втрати без проблем. Але є один нюанс. Танки, які нині приходять до військ рф, старших років випуску. Бо це те, що береться зі зберігання, реанімується і постачається підрозділам.
Якщо ми отримуємо машини від союзників десь 70–80-х років випуску — якщо пощастить, першої половини 90-х, то у противника це 60-ті роки. Різниця у технічних можливостях є очевидною.
російська федерація не виробляє танкових прицілів зовсім. Вони їх купують у білорусі. Їхнім виробництвом опікується акціонерне товариство «Пєлєнг». Воно за рік збирає 145 прицілів «Сосна» і 40 новітніх «Сосна-У».
Напередодні широкомасштабного вторгнення росіяни закуповували оптичні приціли у Франції. Все це потрапило під санкції. Відповідно доводиться купувати в білорусі.
По прицілах, виходить, що білоруси здатні забезпечити росіян. рф навіть має можливість міняти на танках побиті приціли і щось тримати в запасі.
«Ізраїль все покришив у дрібний вінегрет»
Гірша ситуація в рф з артилерією, бо гарматні стволи, по-перше, це довго. По-друге, це працемісткий процес. По-третє, станки, які необхідні для свердління і нарізки, це високоточне обладнання, яке так просто на базарі не купити.
Ходили чутки, що 10 станків росіяни придбали через Австрію. Але таких станків на всю росію є менше сотні. А потреба у гарматних стволах — тисячі. Тому можна брати на складі те, що є, ремонтувати й давати військам.
Отже, поняття «втома металу» ніхто не скасовує. Закони фізики діють. Те, що стояло на зберіганні, однозначно буде мати менший експлуатаційний ресурс.
Окремо треба сказати про засоби протиповітряної оборони ворога. Про те, що росіянам не вистачає працівників на заводах, було відомо ще у 2022 році.
росія виробляє такі засоби, але це високотехнологічні системи, які потребують купи комплектуючих, радіоелектроніки, процесорів. А вони у рф не виробляються.
Відповідно, все це завозять сірими шляхами, використовують дуже довгі ланцюжки постачання. Це далеко не завжди продукція військового призначення, це може бути радіоелектроніка суто цивільна, а вона має інші, наприклад, температурні діапазони…
І відповідно з ППО щось вони робити можуть, але це дуже довго. І в міру того, як ми вибиваємо їхні зенітно-ракетні засоби, противнику все складніше і складніше їх поповнювати.
Плюс дружбани з Ірану попросили терміново С-300. росіяни їх взяли в Криму і відправили Аятолі. Потім туди прилетів Ізраїль, все покришив у дрібний вінегрет. З п’яти радіолокаційних станцій далекого виявлення знищені всі п’ять.
Аятола каже: «ну, хлопці, давайте мені ще, бо треба, бо знову ж прилетять». І росіяни на такому нормальному шпагаті зараз: або собі, або союзникам. Але союзники росіянам давали боєприпаси дефіцитних номенклатур, наприклад, 115-міліметрові снаряди для танків Т-62, які мають специфічну гармату з таким дивним калібром.
«росіяни вже залучають білоруських спеціалістів для відновлення Міг-29»
Британська розвідка дає оцінку, що противник вичерпає запаси своєї броньованої техніки — йдеться про танки й бойові броньовані машини — до осені 2025 року. Далі, мабуть, кавалерія, велосипеди, що там ще може бути… Електросамокати ми вже бачили.
Але говорити про те, що російський оборонпром на межі краху, поки ми не можемо. Він має все ж таки чималий потенціал.
Набагато більша їхня проблема — це брак кваліфікованої робочої сили. Також це проблеми з комплектуючими, які стає діставати все важче і важче. Адже експертна спільнота, волонтери стежать за тим, що і звідки береться, і дипломатичними, і не зовсім дипломатичними шляхами партнерам дані про це надаються, і такі схеми обрубаються всюди, де їх вдається виявити.
Тому от саме це і буде стримувати російський оборонпром. Вони зараз на максимумі своїх можливостей. Тож, що їм — впровадити четверту зміну? Ну, доба ж не гумова. Перейти на восьмиденний робочий тиждень? Але ж вони вже на семиденний перейшли.
У районі того ж самого Уралвагонзаводу в Нижньому Тагілі почали у 23 році будувати зону, де передбачалося зосередити фахівців з технічними навичками, які відбувають покарання все одно за якими статтями. Ймовірно, для того, щоб залучити їх для роботи на танкобудівному заводі.
Тому всі можливості, які у росіян є, вони вже вичерпали. Щось наростити можливості немає. Зокрема, і щодо авіації: бо вони вже залучають білоруських спеціалістів для відновлення Міг-29.
Тому, на мою думку, краху російського ОПК ми не побачимо, але певну стагнацію — так.
