Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…
«Дим» — член екіпажу артустановки M109L. За останній час окупанти подвоїли свої сили і тиснуть у зоні відповідальності 33 окремої механізованої бригади. Їздять на важкій та легкій техніці. Наші артилеристи підтримують сусідів на суміжних ділянках фронту.
Відповідну інформацію оприлюднила офіційна сторінка бригади.
«Колись у нас був основний напрямок, відхилятися від якого доводилося зовсім трохи, а зараз таке, що треба і по п’ять з половиною, і по шість. Тобто працювати доводиться широко. Набагато більшим став кут відповідальності», — говорить захисник.
В інтенсивній роботі доводиться обирати між ресурсом техніки та знищенням ворожих одиниць — з дня на день із її допомогою вороги намагаються десантувати або прикривати свої сили наступу. Очевидно, у цій надскладній обороні пріоритет на знищення. Не дозволити росіянам наблизитися і зайняти лісосмугу — завдання номер один гармашів.
«Або ти пропустиш того БТРа і там вилізе 6 чи 8 нехороших — як їх можна назвати? Дядів. І тоді спробуй їх дістати — вони, як мурахи, по посадці розбіглися. Шукають нори та бліндажики. І все», — ділиться враженнями артилерист.
Раніше хлопці використовували від 10 до 20 снарядів. Тепер у середньому від 30 до 50 снарядів за день. Тільки сьогодні бійці вклали понад 30 уламкових у ворожі скупчення. Останнім часом окупанти намагаються прориватися у будь-який час доби. Особливо вдень.
«Нібито нічого не бояться. Але як прилітає чи «Град», чи ми відпрацюєм, то там страшно їм усім».
Довга праця гармашів винагороджується кількома днями на відпочинок, побутові справи і сон — далі знову на позиції сікти росіян. Знають, що мусять підтримувати добрим вогнем побратимів на нулі. Там відважна піхота тримає фронт.
Раніше АрміяInform повідомляла, що наші пілоти дивом врятувалися від ворожого FPV-дрона.
