«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
Поки у Покровську більш-менш спокійно, люди гуляють, торгують поряд зі зруйнованими будинками. Атмосфера трохи напружена, але всі мають надію, що ворога зупинять, що місто залишиться вільним та неушкодженим, на скільки це буде можливо.
…До залізничного вокзалу під’їжджає перший автобус. Підрозділ ДСНС зустрічає людей, допомагає виносити валізи, мішки, коляски, бо більшість пасажирів — це літні люди та мами з дітьми.
Люди хвилюються, бігають, носять те, що вдалось забрати зі своїх домівок.

Нарядна дівчинка у вишиванці розгублено дивиться навкруги. Її мама Наталя розповідає:
— Вперше я евакуювалась у 2014 році з Донецької області з Красногорівки. Переїхала жити до Курахівської громади, у селище Сонцівка. Зараз доводиться вдруге бігти, бо вже ми за декілька кілометрів від лінії зіткнення. Почались страшні обстріли, кожен день хтось гине, горять хати, а у мене п’ятеро дітей. Чоловік у мене інвалід, свекор не ходить, дуже старий. Взяли, що змогли унести, їдемо на Закарпаття. А далі обіцяли допомогти з будинком для родини.
Хочу сказати воїнам ЗСУ: ви боролися і боретесь, дякую вам велике. Якби не ви, нас би на білому світі не було. У мене багато знайомих є хлопців: і поранені, і вбиті. Бажаю, щоб всі вони повернулися додому.
Галині з Мирнограда 75 років. Усе життя вона працювала на шахті «Західній», машиністом підйому. Двадцять років, як на пенсії. Залишилась зовсім сама. Вона розповіла, що обстрілюють місто щодня, беззупинно, палають будинки:
— Від мого будинку приблизно 3 км до ворога. Тому у Черкаси зараз відправляюсь. Не виїжджали раніше, тому що спочатку умови не влаштовували, а потім просто розгубилась. Їхати треба, а не знаєш, як з цими сумками справитися на старості років. Я одна живу, чоловік помер. Єдине, що залишилось — квартира. І ту доводиться вже вдруге кидати. Вперше на початку широкомасштабної війни вивезли нас на Закарпаття. Там дуже гарні люди зустріли нас. Волонтери опікувались нами.
Як повідомили в «Укрзалізниці», українці безпечно вирушають з Покровська безкоштовним евакуаційним потягом.
«Проклали спеціальні маршрути й веземо людей відразу трьома напрямками, де організовано прийом місцевими громадами: Черкащина, Закарпаття та Львівщина», — зазначили в «Укрзалізниці».
@armyinformcomua
Бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, котрі виконують бойові завдання в Покровську, привітали співгромадян з Днем Збройних Сил України.
6 грудня 2025 року, в День ЗСУ та День Святого Миколая, внаслідок операції Департаменту активних дій ГУР МО України та Руху опору російській окупації в Херсонській області ліквідовано двох загарбників та їхній транспортний засіб.
ПС ЗСУ опублікували добірку відео бойової роботи за 6 грудня 2025 року з відбиття масованого удару агресора.
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у другому військовому молитовному сніданку з нагоди Дня Збройних Сил України.
Від початку цієї доби відбулося 77 бойових зіткнень.
Військовослужбовці 704-ї окремої бригади радіаційного, хімічного та біологічного захисту Сил підтримки ЗСУ відпрацювали повний цикл деконтамінації — від розгортання обладнання до фінального контролю чистоти.
від 25000 до 25000 грн
Сарата
18 окремий батальйон 35 ОБрМП
«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…