Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Київ, повітряна тривога, сирена, але на Центральному автовокзалі столиці — люди з квітами, чимало військових, журналісти. Всі вони чекають автобус міжнародного сполучення: зустрічають бронзову медалістку Олімпійських ігор-2024 з легкої атлетики Ірину Геращенко, її тренерку Ірину Пустовойт та легкоатлетку Юлію Левченко.
На зустрічі побувала і кореспондентка АрміяInform.
Чоловік Ірини Сергій Спільняк та пес Лаккі — теж в очікуванні дружини-призерки.
«Дуже вболівав: і на кваліфікації, і під час тренувань. Під час фіналу вболівав вдома, із підтримкою домашніх улюбленців. Дуже хвилювався, нервував. Розумів, що може бути медаль, бо вона добре підготувалася: і фізично, і морально, і психологічно. Все це треба було реалізувати в гарний виступ і медаль. Коли були останні стрибки з розумінням того, що це може бути бронза — хвилювання були максимальні. Зрештою, довго не міг зрозуміти, що взагалі відбулося. Але вже за декілька годин усвідомив, що зрештою, вийшло. Емоції були класні», — ділиться Сергій Спільняк.
«Не очікувала такої кількості людей», — знічено говорить Ірина Геращенко, коли вийшла з автобуса і перед нею вишикувалися зо два десятки журналістів.
Додому медалістка поверталася довго: понад 30 годин, каже, що не спить третю добу.
«Але я їхала в піднесеному настрої, бо знала, що зустрічатимуть і медіа, і рідні, і чоловік, і собака, але кіт не приїхав (сміється — Ред.). Дякую за підтримку, вдома завжди краще. Нам пропонували залишитися в селищі, але ми вирішили повертатися додому. Це неймовірно приємно. Ми старалися донести до всієї країни позитивні емоції своїм виступом», — каже Ірина.
Призерка пригадує, що усвідомлення того, що сталося (здобула медаль – Ред.) прийшло, коли, власне, отримала медаль: це було наступного дня увечері після виступу.
«Ми зробили свято для всієї країни та для наших захисників. Мені написали сотні повідомлень наші захисники, за що я їм неймовірно вдячна. Вони писали, що я їм підняла настрій. І для мене це найкраще вітання, яке я могла почути: саме від наших захисників».
У тренерки Ірини Пустовойт призерка займається вже протягом 22 років.
«Ірина Григорівна знайшла мене в школі, як маленьке курчатко, коли мені було 7 років… (усміхається — ред.) Ми зробили це разом, за цією медаллю стоять дуже багато людей — які доклали зусиль. І керівництво Федерації легкої атлетики (і Києва, і України), і НОК, і Міністерство оборони, і керівники нашого ЦСК ЗС України», — каже Ірина Геращенко.
Тренування і підготовка до Олімпіади відбувалися в умовах вимкнення світла, під час повітряних тривог тощо.
Тренерка Ірина Пустовойт жартома каже, що її підопічна-призерка — це «курчатко, яке виросло в прекрасного лебедя».
«Я її запитала під час першої зустрічі: “Дівчинко, хочеш займатися легкою атлетикою», а вона відповіла: «Так, я хочу брати участь в Олімпійських іграх». Я не знаю, де вона надивилася Олімпійських ігор. І я собі думаю: ну малеча дає (сміється – ред.). Ми стільки років йшли до цієї медалі, але моя мета була — реалізувати її (підопічну Геращенко – ред.) на Олімпіаді. Цю медаль ми присвячуємо нашій країні в цей складний час», — говорить Ірина Пустовойт зі сльозами на очах.
Легкоатлетка Юлія Левченко теж не стримує емоцій:
«Ми побували в казці, нам все сподобалося. Ми взяли участь, забрали нагороди. Це шалені емоції, Олімпійські ігри не схожі ні на що. Це свято спорту. І ми сподіваємося, що це свято миру, яке об’єднає людей і покаже, що війна — це погано, і всіх поганих людей треба відокремити від цього свята і залишити лише достойних», — говорить вона.
Віцепрезидент Національного олімпійського комітету Олексій Дніпров зізнається: було непросто організовувати Олімпіаду-2024 під час третього року широкомасштабної війни.
«Найважче — усунення росіян та білорусів з участі в Олімпійських іграх. Це було найскладніше, і в цій роботі брали участь багато людей, і в тому числі Президент України. Але ми це зробили, і це теж елемент нашої перемоги, нашої великої перемоги над ворогом. Багато є публічних проблем, і непублічних, і вони виникали щоденно…. Але ми їх достойно пройшли, здолали всі труднощі та складнощі. І ми маємо результат, і сподіваюся, що успіхи ще будуть», — прокоментував Олексій Дніпров.
Насамкінець Ірина Геращенко подякувала і військовому керівництву, і кожному окремому солдатові за захист.
«Я почуваю себе в Києві максимально комфортно, спокійно й набагато краще, ніж за кордоном. Нас багато людей запитують, навіщо ми повертаємося додому, якщо тут небезпечно. Ні, для нас небезпечно за кордоном. Вдома ми відчуваємо максимальну безпеку», — сказала Ірина Геращенко.
Як писала АрміяInform, 7 серпня на Центральному автовокзалі столиці зустрічали представниць легкої атлетики. Зокрема, кияни зустрічали бронзову медалістку Олімпійських ігор-2024 з легкої атлетики Ірину Геращенко, а також інших учасників Ігор. Також міжнародним рейсом прибули особиста тренерка медалістки – Ірина Пустовойт та легкоатлетка Юлія Левченко.
Фото Віталія Павленка
