Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Американські бойові машини «Stryker» за час служби у ЗСУ заслужили репутацію надійного та безвідмовного бронетранспортера, який врятував не одну сотню життів бійців.
У Відділі зв’язків з громадськістю Командування ДШВ ЗСУ розповідають історію командира бронетранспортеру «Stryker” із позивним «Ключ», який разом із своїм екіпажем з 82-ї ОДШБр виконує бойові завдання на Харківщині.
«У нас є хвилина-дві, поки російський міномет націлиться», – каже «Ключ» і пояснює, що його завдання максимально швидко доставити особовий склад до точки висадки, за необхідності підтримати вогнем, а після виконання бойового завдання забрати групу назад.
«Наше завдання завезти десант на точку і потім забрати групу. Десь під сотню кілометрів за годину ми їдемо, може навіть і трохи більше. Якщо їдеш по маленьких ямах, то навіть не відчуваєш них, якщо ями більші, то вже, звісно, трохи відчувається», – розповідає «Ключ» про свій «Stryker».
Командир розповідає, що росіяни, помітивши будь-яку українську техніку, одразу відкривають вогонь у усіх наявних видів озброєння, але його машина під щільними обстрілами ще жодного разу не підвела.
«І дрони і міномети, і все, що в них є – вони все використовують проти техніки. FPV-дрони, міномети ці машини витримують. Зрозуміло, що такі системи як “Гради” чи КАБи вона не витримає. Потрапляли ми і під мінометний обстріл, але по машині прямих влучань не було. Чим ближче під’їжджаєш до бойових дій, то тим тяжче і стає», – каже він.
«Ключ» розповідає, що найголовніша його мотивація – це його родина: «Я маю захистити свою родину та свою країну, тут без варіантів навіть. Якщо мене не буде тут, то за пару днів росіяни будуть у моїй хаті – от і все. Математика тут зовсім проста».
Як повідомляла АрміяInform, стійка і героїчна оборона міста Вовчанськ українськими силами стала для російських окупантів повною несподіванкою. Детально про неї розповіли в ДШВ.
