Так мешканець Кропивницього відреагував на законні вимоги працівника Національної поліції України та військовослужбовців Збройних Сил України з ТЦК та СП…
Підготовка позицій та оборонних рубежів перед наступальною операцією російських загарбників на Харківському напрямку у 2024 році стала серйозною інформаційною вразливістю Сил оборони України.
Офіційні джерела постфактум повідомляли про будівництво наших ротних і взводних опорних пунктів на певній віддалі від кордону через складність робіт під постійними обстрілами росіян. Тому ніби і «прогнулася» лінія фронту. Зведення позицій навмисно інформаційно не супроводжували через чутливість інформації та її значення для OSINT-досліджень нашої обороноздатності ворогом. Така інформація, з військової точки зору, містить відомості з обмеженим доступом і може розкрити ворогу стан та якість оборонних рубежів на певному напрямку.
Запит в українському суспільстві на цю інформацію використав ворог. Вакуум росіяни заповнили дискредитацією та звинуваченнями української влади у відмиванні грошей на будівництві військових фортифікаційних споруд та інженерному облаштуванні нових оборонних рубежів. Голосно лунали публічні звинувачення в бік державних структур про неготовність до ворожого наступу та відсутність будь-яких оборонних рубежів у прилеглих прикордонних районах з білоруссю та росією, а також у районі ведення бойових дій.
Тому в поданні такої інформації слід шукати прийнятний баланс між запитом суспільства та обережністю і скритістю даних у висвітленні даної теми.
Ось кілька рекомендацій:
- Найкраще, щоб фотографування та фільмування фортифікаційних споруд і оборонних рубежів здійснили самі військові, які після затвердження матеріалів можуть передати їх для використання цивільним медіа. У районах ведення бойових дій нині виконує завдання персонал пресслужб (служб звʼязків з громадськістю) угруповань військ і бригад, мобільних пресгруп ЗСУ тощо, який можна залучати до таких знімань і який знає правила та з ким погоджувати матеріали;
- обовʼязково матеріали потрібно надавати командирам на місцях, які погодять зміст із підрозділами безпеки застосування військ;
- у підготовлених матеріалах не повідомляти (не відображати у візуальних продуктах) конкретні географічні прив’язки, назви областей, населені пункти, де створено або планується створити оборонні фортифікаційні споруди;
- у всіх фото- і відеоматеріалах заблюрювати горизонт, номери на техніці, прізвища та знаки розрізнення (зокрема шеврони військових частин) на військовій формі та інші дрібні елементи, що можуть ідентифікувати підрозділи;
- не використовувати в матеріалах числові показники зі створення фортифікаційних споруд, що дає змогу розрахувати їх протяжність, міцність та ефективність.
