«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Повернення людей з ворожого полону — це складний процес, який вимагає уважності та чутливості. Як поводитися, аби не зашкодити нашим повернутим людям? Про це розповідає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Було визначено три основні аспекти. Серед них:
- Обережність.
Насамперед треба розуміти, що людина, яку звільнили з полону, нині сприймає світ по-іншому.
Кожен з повернених переживає стрес після пережитого. Попри те, що стрес від повернення позитивний, проте він також впливає на психіку.
Після пережитого українцям звичайні речі здаються чимось нереальним. Тому необхідно поводитися обережно.
- Підтримка та взаєморозуміння.
Кожна людина, котра пережила полон, потребує підтримки та розуміння. Однак варто спитати дозволу на обійми та інші прояви любові. Адже є ймовірність, що людина, яка повернулася з полону, не буде готовою до цього.
Всі дії мають бути спрямовані на те, щоб такі люди відчували, що їх чекали й вірили в їхнє повернення на рідну землю.
Не потрібно ставити некоректних запитань, а також вдаватись до гіперопіки.
- Реабілітація та спокій.
Допомога із відновленням. Можна запропонувати відвідати психолога, але не тиснути у разі відмові від цього. Інколи людині потрібен час, щоб усвідомити, що вона потребує допомоги фахівця. Людина має відчувати, що в неї є вибір і є права.
Як повідомляла АрміяInform, 17 липня, відбувся обмін полоненими, внаслідок якого Україна повернула з російського полону 95 захисників. У червні Україна повернула додому 90 захисників. Зокрема, 32 нацгвардійці, 18 прикордонників, 17 представників ВМС, 15 бійців ЗСУ та 8 тероборонців звільнились із ворожого полону.
