І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Перший заступник Міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк у своїй колонці на сайті NV пояснив, що варто розуміти для того, щоб знайти відповідь на запитання № 1 для всього нашого суспільства — «коли закінчиться війна?».
Він описав три головні факторами, які між собою тісно пов’язані і від яких залежить ситуація на фронті та тривалість війни: зовнішньо-політичний, економічний та воєнний.
Але, вважає Іван Гаврилюк, незалежно від того, які з цих факторів і як впливатимуть на спроможності росармії реалізовувати свої агресивні плани у подальшому, в України мають бути дуже сильні аргументи на полі бою, щоб максимально нівелювати всі зусилля кремля продовжувати війну.
«Чим більше буде у нас успіхів на фронті, тим більше зростатиме ціна війни для Кремля, тим швидше вдасться примусити Росію до справедливого миру», – вважає перший заступник Міністра.
У своїй колонці на сайті NV він вказує на те, що зміни на фронті можливі при умові вирішення комплексу важливих завдань: підсилення бойових бригад на фронті людьми, боєприпасами та технікою, а також формування, укомплектування, забезпечення важкою технікою та озброєнням нових бригад.
Серед пріоритетних завдань у цьому блоці – ефективне виконання мобілізаційних завдань, навчання новобранців, пише Іван Гаврилюк.
За його словами, для підвищення потуги підрозділів Сил оборони на фронті, забезпечення новостворених бригад технікою та озброєнням, критично важливо, щоб допомога наших партнерів посилювалась, кількість засобів ураження, боєприпасів від наших партнерів збільшувалась, щоб була можливість створити резерви та постійно їх поповнювати.
«Ще раз, коротко про головне для фронту — люди, зброя та важливі рішення наших союзників! Маю на увазі, зокрема рішення щодо оперативного реагування на критичні потреби Сил оборони України. Бо швидкість ухвалення рішень під час війни, часто дає перевагу перед ворогом. І навпаки, будь-яке зволікання — підвищує ціну війни», – вказує перший заступник Міністра.
Міркуючи про пріоритети України у зброї, він уточнює, що нам потрібно більше систем ППО для боротьби з ворожою авіацією, носіями КАБів та для зміцнення повітряного щита нашої країни, а також більше артснарядів та ракет, засобів ураження далекого радіусі дії для збільшення сили нашого меча.
«Ми не просимо воювати за нас солдатів інших армій, ми самі виконаємо свою роботу, нам потрібно більше ефективної зброї», – підкреслює Іван Гаврилюк.
При цьому він вказує на надважливість рішення союзників про застосування наданої Україні зброї: зняття обмежень завдавати ударів по військових цілях на території агресора західною зброєю має вирішальне значення у зниженні потенціалу армії РФ, а значить її здатності продовжувати війну.
За словами першого заступника Міністра, Україна вже довела, що немає таких ракет у росіян, які вона не могла б збити, але збивати ворожі ракети у повітрі складніше і витратніше, ніж знищувати їхні носії на аеродромах, ракети — на арсеналах, або цілити по заводах, де виробляють смертоносну зброю.
Для цього Україні потрібні ефективні інструменти — літаки, системи ППО, високоточна та далекобійна зброя, пише Іван Гаврилюк і додає, що це ключова необхідність, щоб руйнувати перевагу противника в повітрі, знижувати спроможності його передових підрозділів, максимально ускладнювати логістичні ланцюги постачання боєзапасів та техніки.
«Фактично, це і є вирішальні фактори, що визначають, коли та в якому масштабі Сили оборони України зможуть перехопити ініціативу на полі бою та проводити контрнаступальні операції, щоб уникнути затягування війни, реалізації одного зі сценаріїв Кремля — “поставити війну на паузу”», – резюмує перший заступник Міністра.
Як повідомляла АрміяInform, Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Варшави прокоментував масований російський удар по Україні: «Маємо притягти до відповідальності росію за терор і путіна за накази завдавати ударів. На все, що з ним намагаються обговорювати стосовно миру, осія відповідає ударами по будинках та лікарнях».
