Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
Пілоти 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів працюють на БПАК «Чаклун».
Це малий безпілотний розвідувальний авіаційний комплекс літакового типу українського виробництва.
Він є альтернативою квадрокоптерам та дорогим імпортним розвідувальним дронам. Його сфера використання: розвідування території противника, аерозйомка та аерофотографія місцевості з фіксацією координат, патрулювання території, коригування артилерії, пошукові операції тощо.
Як працює екіпаж «Чаклунів» — дивіться у фоторепортажі нашого колеги Віталія Павленка. Він побував із військовослужбовцями полку на навчальних польотах.
Це Володимир з позивним «Франц»: пілот, штурман, спотер.
— У мої обов’язки входить скласти обладнання для польоту, спотер готує літачки, антени, мій напарник перевіряє роботу ретранслятора, маршрути. Цілі ми отримуємо від нашої розвідки, «старшого брата». Робота літака залежить від погоди, якщо зустрічний вітер — можемо летіти до 20 км, з попутним — більше. Якщо умови сприяють — ми здивуємо ворога в тилу! — ділиться тонкощами своєї роботи Володимир.
Він пояснює, що мінус «Чаклуна» в тому, що він легкий, тож під час сильних поривів вітру вібрація є досить високою.
Такий БПЛА розрахований на знищення нерухомих цілей — САУ, артилерії, складів, ДОТів тощо.
— Цей літак не для того, щоб наздоганяти піхоту. Ми ставимо заряд до 1,5 кг і вперед-вперед! У мене були два бойові польоти на першій версії «Чаклуна». Не можу вам сказати про результат, таємниця (усміхається. — Ред.). Сьогодні ми тренуємося на модернізованій версії, — говорить «Франц».
— Ми не даємо спокою під*рам, кошмаримо. Був випадок, коли я наздогнав одного (російського військовослужбовця. — Ред.) в голову, в потилицю. Шолом летів на 50 метрів. Не бачив: з головою чи ні. Але він, мабуть, зрадів, коли приїхав в Україну. У нас тоді була заміна цілі, пам’ятаю… Побачили, що росіяни ховаються в лісосмузі, в норах. Ми встигли долетіти до них на останніх парах батареї, — пригадує «Франц».
«Джордж» — штурман та пілот-ретранслятор у цьому екіпажі БПАК. У лавах ЗСУ — з 2022 року. За спиною, каже, чимало навчальних курсів, а вільний час намагається присвятити навчанню. Удосконалює свої вміння щоденно.
— Ми тричі були, так би мовити, на різних війнах. Перша місія — під Соледаром восени 2022 року, тоді ми до пуття навіть у «мавіках» не розбирались. Друга війна — Бахмут навесні 2023 року. Це вже був початок ери FPV. Зараз — стадія жорстокої війни далекобійної артилерії та FPV-технологій, — ділиться спостереженнями «Джордж».
Нещодавно, зазначає військовий, з’явився ще й розрахунок нічних бомберів та розвідників. І констатує:
— Нині ми максимально забезпечені засобами. Усі пілоти вчаться бути універсальними — і в нас це виходить! Зокрема, завдяки нашому командиру «Тайпану». Саме він зміг зібрати таку команду, — резюмував «Джордж».
Більше тонкощів роботи екіпажу БПАК — у світлинах Віталія Павленка:
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
