Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Подія історичного масштабу — офіційно розпочаті переговори про вступ України до ЄС.
Сам процес відбуватиметься в чіткій відповідності до так званих переговорних рамок, які 21 червня були схвалені Європейським Союзом з економічних та фінансових питань. Нашу державу в переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС представлятиме офіційна делегація, склад якої був затверджений Указом Президента України.
Отже, відкрито нову, але вже фінальну сторінку на шляху вступу України до ЄС.
Попереду нас чекають наступні кроки:
- Закриття всіх переговорних кластерів у межах переговорів про вступ України до ЄС.
- Висновок Європейської комісії на предмет готовності України до вступу в ЄС.
- Одностайне голосування держав-членів ЄС стосовно рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС.
- Ратифікація Угоди про вступ України ЄС на майданчиках Європарламенту й національних парламентів всіх країн-членів ЄС.
Розпочинатись переговорний процес буде з розгляду фундаментальних реформ, які покладені в основу рамок, зокрема модель функціонування демократичних інститутів та судової системи тощо.
Безумовно, з одного боку, бюрократичний процес переговорів передбачає визначені часові проміжки на розгляд тих чи інших питань, але з іншого — Україна має успішний досвід та злагоджений функціональний апарат, який продемонстрував свою ефективність під час підготовки та реалізації Угоди про Асоціацію з ЄС.
Процес переговорів включатиме такі складові: оцінка відповідності законодавства; виділення пріоритетів та визначення дорожньої карти по кожному кластер; безпосереднє приведення законодавства до вимог ЄС.
У цьому контексті вкрай важливу роль у процесі переговорів, і відповідно адаптації національного законодавства до норм та регламентів ЄС, відіграватимуть центральні органи виконавчої влади та Верховна Рада України.
Варто очікувати, що під час переговорного процесу будуть надані як домашні завдання, так і точитимуться дискусії стосовно поточних моделей функціонування тієї чи іншої галузі, але Уряд України надасть усі необхідні роз’яснення та будуть досягнуті необхідні компроміси.
Якщо говорити про конкретні часові проміжки, то, напевно, варто орієнтуватись на мінімальну та максимальну тривалість між переговорами та безпосередньою ратифікацією Угоди про вступ. Отже, найшвидше до ЄС приєдналась Данія — це відбулось за 2 роки та 6 місяців. А Хорватія аналогічний шлях пройшла за 7 років та 8 місяців.
Утім, Сербія та Албанія набули статус кандидата, що веде переговори у 2014-му та 2022 році відповідно, але досі не відкрили жоден із 33. Найімовірніше, це пов’язано з проросійським впливом на ці держави. Про балканські країни згадує й Угорщина, яка з липня розпочинає своє головування в ЄС. Відповідно до нещодавньої заяви офіційного представника Балінта Одора — «Будапешт спробує збалансувати процеси розширення Євросоюзу». Водночас Прем’єр-міністр Орбан в інтерв’ю німецькому виданню Tagesschau заявив: «Угорщина не згодна із цим процесом вступу, але ми не блокуємо його і підтримуємо початок переговорів».
Незважаючи на поточну позицію Угорщини, цілком очікувано, що наша держава доволі ритмічно завершить переговорний процес, адже попередні кроки були пройдені з блискавичною швидкістю. Подібними оптимістичними прогнозами публічно керується партія-переможниця євровиборів, прогнозуючи вступ України до ЄС до 2030 року.
