Бригада використовує тактику, яка дозволяє порушувати противнику намічені наступальні плани та нав’язувати власні правила ведення бою. У черговому матеріалі циклу «Бригада для супергероя» про…
Північноатлантичний альянс затвердив першу в історії Дорожню мапу з інноваційного співробітництва з Україною. Оголошення про це зробив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час дводенної міністерської зустрічі у Брюсселі минулого тижня. Втім жодних деталей відразу він не повідомив.
Ця програма спрямована перш за все на обмін досвідом, зокрема у виготовленні та застосуванні безпілотників. Також вона допоможе об’єднати науковий потенціал України та країн-партнерів.
Кореспонденту АрміяInform вдалося поспілкуватися з посадовцями НАТО та розібратися, чим ця програма буде корисна українським стартапам, і як до неї залучені Міністерство оборони України та кластер BRAVE 1.
Новий вимір співпраці
НАТО прагне максимально підтримати Україну у всіх сферах протидії агресії рф і для цього у Брюсселі ухвалили рішення щодо нового плану, який передбачає посилення ролі координації Альянсу в постачанні зброї та підготовці українських військовослужбовців.
Співпраця у розробці новітніх технологічних рішень — ще один вимір підтримки. «Ми визнаємо, наскільки швидкі інновації були необхідними для оборони. І ще одна важлива причина — ми також хочемо вчитися. Ми розглядаємо це як вулицю з двостороннім рухом, Україна поділиться своїм досвідом. Саме це і стало причиною створення Дорожньої карти», — пояснив Джеймс Аппатурай, заступник помічника генсека НАТО з питань інновацій, гібридних загроз та кібербезпеки.
Дорожня карта формально ще має бути затверджена на саміті НАТО у липні, і вже тоді почне офіційно працювати.
Вона має дві ключові цілі. Перша — підтримати термінові потреби України щодо інновацій, особливо там, де новітні рішення можуть допомогти у заміні важчого та громіздкого обладнання, яке відповідно легше визначається ворогом.
Друга — будувати потенціал і стійкість в екосистемі інновацій України, та створити синергію з відповідною екосистемою НАТО, що у свою чергу допоможе й Альянсу покращуватися, наприклад, у сфері застосування штучного інтелекту та автономних платформ.
Наукова екосистема і спільний підхід
Дорожня карта передбачає в першу чергу практичну співпрацю та створення взаємодіючих систем, а це означає доступ до ринків і капіталу.
В її реалізації допоможе і новий Спільний аналітичний навчальний і освітній центр Україна — НАТО (JATEC), який зараз створюється і функціонуватиме у Польщі. Детально про центр в інтерв’ю АрміяInform розповідав директор управління оборонного і безпекового співробітництва НАТО Пірс Казалет.
Одним з елементів співпраці буде залучення України до програми DIANA, яку створили у НАТО для розвитку стартапів. Маючи десятки акселераційних майданчиків і випробувальних центрів по всьому Альянсу, DIANA об’єднує університети, промисловість і уряди для роботи зі стартапами та іншими інноваторами над розв’язанням критично важливих проблем оборони і безпеки.
Штаб-квартира програми розміщена у Лондоні, наприкінці травня регіональний хаб DIANA відкрився у Таллінні, Естонія. Ще один цього року планують відкрити у канадському Галіфаксі.
Нещодавно українські інноватори вперше вже отримали доступ до деяких напрацювань акселератора та змогли отримати зворотній зв’язок від Інноваційного фонду НАТО в режимі реального часу.
Це відбулося в рамках NATO-Ukraine Defense Innovators Forum — першого спільного заходу у сфері оборонних технологій, який організували НАТО, Підрозділ оборонних інновацій Міністерства оборони США (Defense Innovation Unit — DIU), кластер BRAVE 1, Рада Україна — НАТО та Міністерство національної оборони Польщі.
Форум об’єднав близько 400 учасників у сфері оборонних технологій та інновацій з понад 15 країн. У рамках форуму провели хакатон, в якому взяли участь 4 команди розробників з України та 9 — з країн НАТО. Перше місце посіла об’єднана українсько-норвезька команда Sensorama Lab/KEF Robotics. Вони отримали $50 тисяч на розвиток та масштабування розробки. Третє місце посіла українська команда AI Autonomix, яка отримала $15 тисяч.
«Ми також хочемо допомогти побудувати українську наукову екосистему, яка сильно постраждала через війну, і залучити ключових академіків і експертів, допомогти створити середовище для них», — пояснив Джеймс Аппатурай.
За його словами, у НАТО також прагнуть працювати над ланцюжками постачань, зокрема складових частин для безпілотників.
Крім того, нова система також надасть Україні можливість спілкуватися щодо нових технологій та потреб через більш скоординований підхід «один-на-один».
«Замість того, щоб йти окремо до кожного з 32 членів НАТО, а також до приватних консорціумів щодо тієї чи іншої технології, вони можуть прийти сюди, дати нам список, і ми допоможемо з запитом, визначимо можливості для підбору, можемо активувати підтримку з екосистеми і, можливо, підключити їх також до наших структур, які можуть допомогти», — зазначив Джеймс Аппатурай.
Можливості для розробників
Одним з головних партнерів НАТО у створенні Дорожньої карти виступало Міністерство оборони України. Також велася тісна співпраця з Міністерством цифрової трансформації та кластером BRAVE 1.
В Альянсі працюють і над розширенням у Києві своєї присутності для координації програми інновацій, оскільки вона зосереджена не тільки на задоволенні нагальних вимог, а й на побудові довгострокового розвитку екосистеми в Україні.
Планується, що на першому етапі будуть створені певні міждержавні структури з залученням BRAVE 1. «Ми не хочемо замінювати українську експертизу або намагатися вказувати Україні, як вести справи. Ми хочемо підтримувати роботу України в інноваціях, а не ускладнювати її», — наголошують в Альянсі.
Як відомо, єдину координаційну платформу в галузі defense tech в Україні BRAVE 1 заснували Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, Рада національної безпеки і оборони, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство економіки.
Мета проєкту — постачання озброєння та передача для фронту передових українських технологічних рішень для переваги над ворогом і перемоги, комплексна підтримка українських розробників у галузі інноваційних оборонних технологій.
Кластер BRAVE 1 вже профінансував 173 розробки на загальну суму $3 045 000 для розробників, які створюють оборонні інновації. На 2024 рік на гранти від Brave1 у бюджеті закладено 1,5 млрд гривень.
Нещодавно стартував прийом заявок на оновлені гранти від BRAVE 1. Відтепер розробники можуть отримати гранти в 500 тисяч, 1 млн та 2 млн гривень. Раніше сума коштів становила $5000 та $25 000.
Крім того, у Німеччині 28-30 червня відбудеться Європейський оборонний хакатон, до організації якого долучене Міністерство оборони України. Хакатон відбудеться в межах Фестивалю майбутнього в Мюнхені.
«Ми підтримуємо ініціативи країн-партнерів у пошуку технологій, що можуть змінити хід війни. Ми готові експортувати досвід, отриманий в ході бойових дій, ділитися зворотним зв’язком та тестувати винаходи. Хакатон у Мюнхені — гарний шанс для українських виробників попрацювати з європейськими колегами», — зазначала заступник Міністра оборони Катерина Черногоренко. Зареєструватися для участі та ознайомитися з челленджами можна за посиланням.
Розробки учасників BRAVE 1 вже активно застосовуються на фронті. Це і роботизовані вогневі комплекси «ШаБля», і дві модифікації окопного РЕБу PARASOL, і багато іншого.
Нова програма співпраці України та НАТО дозволить масштабувати ці інноваційні розробки та прискорити їх реалізацію для посилення можливостей Збройних Сил України у використанні безпілотних систем та інших новітніх технологій.
