Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Якщо дивитися на Другу світову війну крізь призму формування Антигітлерівської коаліції, ми побачимо, як невпинно зростала кількість держав, що бажали утворення системи загальної безпеки та роззброєння агресивних країн після завершення війни.
Як світ гуртувався проти гітлера
Міжнародні безпекові конференції союзників у боротьбі проти гітлера відбувалися регулярно від перших днів Другої світової. Одразу після нападу Німеччини на Польщу Велика Британія і Французька республіка в ультимативній формі зажадали від Третього Рейху припинити агресію і, не отримавши відповіді, 3 вересня 1939 року оголосили їй війну. Станом на 10 вересня, окрім Польщі, Великої Британії з усіма колоніями та домініонами та Франції з колоніями, у стані війни з Німеччиною перебували також Непал та Тонга.
Після того, як 10 травня 1940 року німецькі війська почали широкомасштабні наступальні дії на територію нейтральних Бельгії, Голландії та Люксембургу, коаліція зросла ще на сім країн. Після нападу Німеччини на срср — ще на три. Проте найбільше держав приєдналося до Антигітлерівської коаліції після нападу японців на Перл-Гарбор (7.12.1941) та підписання Декларації об’єднаних націй (1.01.1942).
Загалом тільки в 1941–1945 роках відбулося понад 30 конференцій союзників у Другій світовій війні.
Безпрецедентна підтримка за всю історію людства
Якщо порівнювати нинішню війну із Другою світовою, то Міжнародна коаліція на підтримку незалежності та територіальної цілісності України почала формуватися ще 2014 року, одразу після окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Однак ця коаліція, на відміну від Антигітлерівської, досі не оголосила війну агресору.
Однак, від початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року, міжнародних конференцій щодо України відбувається в рази більше, ніж під час Другої світової війни. Станом на 14.06.2024 зустрічей у форматі «Рамштайн» проведено 23, до формату залучені понад 40 країн; конференцій з повоєнного відновлення України — 9, понад 60 країн; самітів «Кримської платформи» — 5, понад 50 країн.
Окрім того, 12 липня 2023 року у Вільнюсі лідери країн Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) і президенти Європейської ради та Європейської комісії підписали «Спільну декларацію про підтримку України», до якої станом на кінець травня 2024 року приєдналися ще 24 країни. У межах цієї декларації підписують безпекові угоди. Станом на 14 червня їх підписано вже 17, ще 10 готують до підписання. Це безпрецедентна підтримка за всю історію людства.
Глобальний саміт миру, що відбувається 15–16 червня на швейцарському курорті Бюрґеншток, є важливим етапом ще однієї лінії дипломатичної роботи — просування української Формули миру, вперше запропонованої Президентом України 22 вересня 2022 року під час засідання 77-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Відтоді було проведено щонайменше 4 міжнародні консультації на рівні радників з питань безпеки.
Власне, Глобальний саміт миру завершує цілу низку міжнародних подій, що відбуваються цими днями в Європі й на яких обговорюють майбутнє завершення російсько-української війни: Ukraine Recovery Conference 2024 (11–12 червня, Берлін, Німеччина), 23-й «Рамштайн» (13 червня, Брюссель, Бельгія), 11-й форум вільних народів постросії (14 червня, Вільнюс, Литва), 50-й саміт G7 (13–15 червня, Фазано, Італія).
Швейцарія-2024 і Тегеран-1943
Тут справедливою буде аналогія з Тегеранською конференцією 1943 року. На ній лідери країн Антигітлерівської коаліції узгодили основні принципи побудови післявоєнного світу. І за підсумками цього тижня так само можна очікувати узгодження основних рамкових принципів післявоєнного устрою світу, які будуть прийнятні для абсолютної більшості міжнародного співтовариства. І які після їхнього неминучого затвердження будуть обов’язковими для виконання всіма країнами.
До речі, на Саміт миру не приїде Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Як і її попередниця Ліга націй під час Другої світової війни, так і в нинішній війні, яку розв’язала росія, ООН довела свою неспроможність адекватно відповідати на виклики та загрози світовій безпеці. Тому є достатні підстави розцінювати цей Саміт миру як перший крок щодо перезавантаження глобального представницького органу всіх країн світу. Аналогічно після Другої світової війни Ліга націй була ліквідована й замість неї виникла ООН.
Нервова реакція путіна
І останнє. Під час Другої світової війни Антигітлерівська коаліція не запрошувала гітлера, представників Німеччини та інших країн Осі на свої конференції. Не запрошувала, допоки вони не готові були підписувати акти про капітуляцію.
Тому про участь країни-агресора, а також ірану, кндр, сирії та деяких країн Африки, які підтримують москву, наразі навіть не йшлося. А от демонстративна відмова Китаю долучитися до Саміту миру через те, що там не буде росії, свідчить або про завуальовану підтримку Пекіном москви, або про «піррову перемогу» російської дипломатії, яка ще вилізе боком Китайській Народній Республіці. На цьому тлі дуже красномовним є те, що 13 червня китайський юань офіційно став головною іноземною валютою в росії, остаточно замінивши долар та євро після розширення санкцій США проти москви.
І путін через все це дуже нервує. Кілька місяців і невідомо скільки ресурсів росіяни витратили на те, щоб не допустити проведення Саміту миру, нівелювати його репрезентативність і результати.
І от, буквально перед його початком, коли стало зрозуміло, що Глобальний саміт миру — це об’єктивна реальність, 14 червня путін на зустрічі із представниками мзс росії вирішив оголосити свої умови завершення війни, щоб бодай якось вплинути на рішення Саміту. Така реакція ворога свідчить лише про те, що Україна та її союзники на правильному шляху. І справедливий мир для України цілком досяжний.
