Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
З командиром Запорізького окремого стрілецького батальйону ЗСУ на псевдо «Скандинав» кореспондентка АрміяInform зустрілася на Чернігівщині, куди підрозділ після боїв на Донбасі вивели на відновлення.
Офіцер розповідає, що на війні з невеликими перервами він перебуває з 2014 року:
— Спочатку я проходив службу у військкоматі на посаді начальника відділу обліку та бронювання, потім перевівся до Окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка на посаду командира взводу, а згодом — роти.
«Скандинав» згадує, що на ділянці відповідальності його підрозділу росіяни та бойовики ніколи не почувалися спокійно — різними «витівками» українці нагадували: «ми тут, до нас — зась»!
— Якось узимку з двома моїми сержантами ми проповзли лісосмугою 3,5 км ближче до ворога, потім тихенько, без втрат зайшли туди ротою і ґрунтовно «зарилися». Вже за кілька днів в окупантів сталися великі втрати — вони довго не могли зрозуміти, звідки на них «сиплеться»… — розповідає він.
Незабаром офіцер обійняв посаду командира розвідпідрозділу тієї ж бригади. З товаришами допомагали піхотинцям — несли разом службу на спостережних постах, здійснювали розвідку та різноманітні диверсійні заходи в тилу ворога.
У 2018 році чоловік звільнився з лав ЗСУ та деякий час працював на Запорізькій АЕС в Енергодарі. Проте у 2020-му знов одягнув український піксель — армія не відпускала…
Широкомасштабне вторгнення росіян офіцер зустрів на посаді начальника одного з районних територіальних центрів Запорізької області.
— Близько 5-ї ранку я їхав на службу і побачив, як на Нікополь летять російські ракети. Організував охорону та оборону ТЦК, евакуацію документів. Так і почалась чергова «сторінка» моєї війни, — згадує «Скандинав».
На початку 2023-го армієць очолив Запорізький окремий стрілецький батальйон. Посаду приймав на позиціях поблизу Авдіївки — дев’ять місяців підрозділ боронив тут лінію фронту.
Проти українських військових стояли морпіхи — один з найбільш підготовлених родів військ окупаційної армії. Офіцер згадує, що, попри постійні штурми ворога, вийшов підрозділ з Авдіївки з мінімальними втратами. А ще «пустив у розхід» немало окупантів…
«Скандинав» згадує про два найбільші штурми росіян:
— На трьох БМП вони під’їхали майже впритул до наших позицій. Тут їх зустріли мої хлопці і артилерія бригади, в розпорядженні якої ми перебували. Атака орків закінчилася лише тим, що ми отримали три бойові машини як російський «ленд-ліз».
Але, незважаючи на втрати, наступного дня росіяни продовжили свій «м’ясний штурм»: по тому ж маршруту, посеред чистого поля, знову з’явилися три російські бойові машини піхоти з десантом зверху. Проте українські бійці зволікати вже не стали — ворожа група була знищена вщент ще на підходах.
Трохи відпочивши після виходу з-під Авдіївки, Запорізький стрілецький батальйон вибув для виконання бойового завдання на Луганщину.
— Тут тактика наступу ворога була більш класичною — спочатку, під ранок, тривала артпідготовка, потім відпрацьовував танк, далі йшла піхота в кількості від взводу до відділення, яка спішувалась в найближчій лісосмузі, — розповідає офіцер.
Саме під Макіївкою Луганської області «Скандинав» і його підлеглі «познайомилися» із підрозділами «шторм-z», які формувалися з колишніх ув’язнених російських силовиків, а також вперше побачили «заградотряди» росармії.
Комбат згадує, що в камеру безпілотника вони спостерігали, як група окупантів із стрілецькою зброєю в руках розвертала своїх товаришів, коли ті ні з чим поверталися з чергового штурму:
— Вони їх били по пиках і відправляли назад. Тому гинули оці «штурмовики» або від нашої зброї, або від кулі в спину від своїх же товаришів…
На Луганщині батальйон перебував упродовж семи місяців. За цей час бійці підрозділу змогли не тільки утримати свої чотири позиції, а й повернути під контроль ще десять.
— Одного разу наші двоє розвідників висунулися в бік противника з метою вивчення обстановки. Із собою взяли гранатомет і кілька «термобарів». Але вийшло так, що їм довелося відкрити вогонь по росіянах, — розповідає комбат.
Для підтримки побратимів, у повітря були підняті БПЛА зі «скидами», почали працювати міномети. А на допомогу розвідникам висунулася група бійців з додатковим боєкомплектом. Так, спільними зусиллями українські військові за пів години знищили близько 15 окупантів, а «сіру зону» розширили до 300 метрів…
Наразі, коли батальйон перебуває на відновленні, «Скандинав» приділяє велику увагу підготовці особового складу.
— Готуємо операторів БПЛА і ребівців, оскільки розуміємо, що війна із плином часу дуже змінилася — тепер тривають перегони озброєння, триває війна дронів. Але територія буде вважатись нашою лише тоді, коли там буде наш солдат, тому готуємо людей не лише відбивати атаки, але й іти на штурм, — наголошує офіцер.
