Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
На міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» СтратКом ЗСУ презентував документальний фільм «Спротив та Єдність. Письменники пояснюють, як не втратити майбутнє». На прем’єрі побував і кореспондент АрміяInform, що поспілкувався з творцями фільму та експертами, які долучилися до зйомок.
— «Спротив та єдність» — це проєкт, де наші митці пояснюють, як нам не втратити Україну і чому ми маємо захищати її. рф також намагається використовувати проти нас у цій боротьбі такі аспекти, як культура, мова, історія. Тому для нас дуже важливо спілкуватися з громадськістю і розповідати про важливість спростування російського наративу, розповідати, пояснюючи уроки минулого, пояснюючи важливість збереження нашої культури, нашої мови, збереження та посилення нашої національної ідентичності. Пояснювати, що треба вести боротьбу у всіх вимірах, а не лише на полі бою, — розповів керівник проєкту «Спротив та єдність», начальник відділу Управління стратегічних комунікацій ГШ ЗСУ, полковник Артемій Катков.
— Ми хотіли донести думки наших письменників про цю війну, погляд на те, як Україна потрапила в це становище. Якими українська література і культура підійшли до цієї війни, як війна їх зараз змінила і що їх очікує в майбутньому, — пояснив капітан ЗСУ Андрій Капранов, режисер фільму.
Також він повідомив, що творча команда вже працює над відео про спортсменів, яке буде наступним у документальному циклі.
— Фільм, який ми презентуємо, є другим у серії «Спротив і єдність», яку започаткувало Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних Сил України. Перший фільм називався «Історики пояснюють, як не втратити майбутнє». Другий фільм — «Письменники пояснюють, як не втратити майбутнє».
Ведучі популярних YouTube-каналів взяли участь у фільмі СтратКому ГШ ЗСУ
— Після успішної презентації першого фільму народилася ідея послухати спеціалістів в інших галузях, відомих людей. Ми запланували на 2024 рік п’ять фільмів у цій серії, — зазначив автор ідеї фільму, офіцер Управління стратегічних комунікацій ГШ ЗСУ капітан Олег Шпак. — Завданнями СтратКому є розвінчування і правильне програмування суспільної думки. Ми побачили, що суспільство через 10 років війни зрештою зрозуміло, що росія є ворогом. Але до кінця не прийшло усвідомлення — чому вона стала ворогом? Яку зброю цей ворог використовує? Як йому протистояти?
І на всі ці запитання ми намагаємося дати відповідь словами, творами, досвідом, відомістю наших українських письменників, які всі події, що відбуваються, пропускають через себе. Вони їх проживають і виписують у своїх книжках.
Окрім того, доволі часто саме письменники представляють Україну на міжнародних майданчиках, зустрічаються з читачами. І вони знають, про що говорять. Саме тому ми поставили питання так: як не втратити майбутнє.
Ми розуміємо, що зараз формується покоління переможців. І в цьому не останню участь бере культурна і творча спільнота, яка це фіксує, аналізує і впроваджує в маси, — переконаний Олег Шпак.
Експерти фільму — популярні письменники, філософи, митці — Володимир Єрмоленко, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Михед, Ірина Цілик та Артем Чех. Ведучий — Ярослав Зубченко. Частина з них є військовослужбовцями ЗСУ.
Так, письменник Артем Чех, який служить у ЗСУ, розповів, що після початку широкомасштабного вторгнення дуже складно писати художню прозу.
— Можна писати есеїстику, колонки для різних видань, але дійсність набагато яскравіша і драматичніша, ніж те, що я можу вигадати і виписувати як художник слова.
У фільмі мені в першу чергу хотілося акцентувати на тому, що українська книга розвивається, що попри велику війну, попри великі втрати, попри те, що багато письменників вдягнули піксель, українська книга живе, розростається жанрова література. І це найбільша, мабуть, культурна перемога за останні 10 років для України.
Ще один експерт фільму, письменник і військовослужбовець Олександр Михед вважає, що дуже важливо щоразу нагадувати, що література та інші інструменти мистецтва — це насамперед фіксатори злочинів ворога.
— Це літописці, які здатні зафіксувати акти геноциду, воєнні злочини, скоєні окупаційними російськими військами. Це один із засобів, якими ми можемо передати знання цивільній аудиторії, а також нашим міжнародним партнерам, які, можливо, через історії такі зможуть глибше зрозуміти, чим насправді є широкомасштабне вторгнення.
З іншого боку — це інструмент для передачі знань наступним поколінням українців і тим, хто зараз змалечку змушений ховатися від повітряних тривог, на чиє дитинство це все впливає. Література — це один із інструментів, який допоможе молодшим краще зрозуміти, через що проходили їхні батьки.
СтратКом ЗСУ вперше в історії Збройних Сил України виступив програмним партнером Мистецького Арсеналу, який є організатором книжкового фестивалю.
— Це дуже знакова для нас подія, новий шлях поглиблення співпраці і діалогу з громадськістю, з цивільним суспільством. Те, що цього року вперше СтратКом набув програмного партнерства з Мистецьким Арсеналом саме в рамках проведення Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», який є одним з найбільших в Європі книжкових фестивалів, свідчить про те, що Збройні Сили України є частиною суспільства і частиною народу України, — переконаний Артемій Катков.
— Книжковий Арсенал — це одна з найважливіших культурних подій року. Очікується, що її відвідали близько 30 тисяч осіб. А кожна подія — це нагода, щоб нагадувати про те, що війна триває, що потрібно продовжувати підтримувати Збройні Сили України.
І так само важливо, щоб були якісь надихаючі приклади, які, можливо, допоможуть комусь дізнатися про рекрутинг, дізнатися про стан справ, про те, що варто готуватися теж до вступу до лав ЗСУ. Передача правдивої і справжньої інформації у формі мистецького проєкту чи дискусії може зачепити глибше більшу кількість людей, ніж статистичні зведення, — вважає Олександр Михед.
Зала, де СтратКом демонстрував свій фільм, була переповнена. Спостерігаючи як за увагою глядачів, так і за натовпами книголюбів на «Арсеналі», за чергою за квитками на фестиваль, розмаїттям нових видань та видавництв, можна було дійти лише одного висновку: українська література перемогла.
— Я, як військовослужбовець, мав привілей — не стояти в черзі. Але коли я йшов повз безкінечну чергу охочих за гроші потрапити на «Книжковий Арсенал» — це викликало захоплення, — ділиться враженнями після перегляду фільму заслужений журналіст України, відомий письменник-публіцист та сержант ЗСУ Вахтанг Кіпіані. — Я не знаю, чи це ренесанс, але те, що читати зараз — це і модно, і красиво, і стильно, і розумно, і є про що подумати, — це мене дуже надихає.
Те, що люди почали читати книжки про Україну і світові бестселери українською мовою, а це книжки наших перекладачів, наших редакторів, наших ілюстраторів, — це дійсно формує український погляд на світовий процес, літературний зокрема.
Цей фільм дає певну інформацію для думання. З одного боку, можна сказати, що це просто нарізка якихось думок, але виходить, що таких думок бракує. Важливо пережити цей досвід разом і, зрештою, точно не відкочувати момент повернення, якщо тут якась форма реакції проросійської буде, в точку, звідки ми починали.
Нині є потреба проговорювати ключові речі: що буде з Україною, якою буде Україна, враховуючи досвід війни, який проживається дуже швидко. Кожен день відбуваються якісь страшні події: гинуть знайомі, знищуються культурні цінності тощо. Ми в цей день про це багато говоримо. А потім без моменту рефлексії, якогось узагальнення, ми переходимо до наступної трагедії, до наступних жертв.
І саме такі фільми дають можливість зафіксувати певні рефлексії ключових осіб — зірок нашого літературного процесу, які розповідають про те, яким має бути насправді ще неочевидний, але вихід з війни, з однозначною перемогою України в гуманітарній сфері. Вони показують максималістську планку, яку нам треба мати, щоб максимально далеко від росії відійти.
Мене приємно вразив аншлаг. Прийшло 200, а може, й більше людей. Це свідчення того, що людям ця тема теж цікава, люди хочуть переживати ці речі разом. Це дає великий емоційний заряд, — вважає Вахтанг Кіпіані.
Фото з відкритих джерел
