Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
СЗЧ на сленгу військових — це самовільне залишення частини або місця служби.
АрміяInform розповідає, які види покарання передбачає українське законодавство. А також чим відрізняється СЗЧ та дезертирство.
В Україні за самовільне залишення частини або місця служби існує як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність
Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає СЗЧ як:
- самовільне залишення військової частини або місця служби;
- нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення;
- нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Йдеться про відсутність на місці служби без дозволу командира або поважної причини тривалістю до десяти діб.
Покарання:
Накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Або штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, якщо це відбувається під час особливого періоду.
Однак кодекс про адміністративні правопорушення не містить окремої норми за такий вчинок саме під час дії воєнного стану.
Кримінальна відповідальність
Кримінальний кодекс України, на відміну від адміністративного, має прив’язку до режиму воєнного стану. Тож, СЗЧ згідно з Кримінальним кодексом:
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Покарання:
Передбачається позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Також в кримінальному кодексі є ще одна стаття — дезертирство.
По суті, це також є самовільним залишенням частини або місця служби. І під час дії воєнного стану воно карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.
СЗЧ розглядається більше як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або нез’явлення на неї впродовж певного періоду.
Дезертирство тим часом розглядається як умисне залишення частини чи місця служби з наміром ухилитися від служби. Тобто у випадку, коли повертатися військовослужбовець не збирається.
Практика показує, що в Україні кримінальні провадження реєструються як за самовільне залишення частини або місця служби, так і за дезертирство.
