ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

«Я мала квитки у Францію, але поїхала на співбесіду в Борову»: історія журналістки Катерини Петренко, яка добровільно приєдналася до ЗСУ

Life story Новини
Прочитаєте за: 5 хв. 27 Травня 2024, 6:26

Катерина Петренко в цивільному житті — журналістка. Але 9 листопада 2022 року добровільно мобілізувалася і стала до лав Сил оборони, і нині вона — у службі зв’язків з громадськістю 148 окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ.

Фотокореспондент АрміяInform зустрівся з Катериною під час зйомок на одному з напрямків фронту, де військовослужбовиця виконує завдання разом із підрозділом, та запитав про мотивацію служити, вибір війська, а не цивільної професії, та важливу роль служби зв’язків з громадськістю бойової бригади та під час війни фізичної, й інформаційної.

«Планувала вперше у житті виїхати за кордон для перезавантаження, але поїхала на співбесіду в Борову»

«Після репортажу зі звільненого Ірпеня я почала все більше висвітлювати події війни, писати про деокуповані та прифронтові території, ексгумації, розповіді цивільних про окупацію та злочини росіян: вбивства, катування, ґвалтування.

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Після цього не змогла більше жити в Києві цивільним життям, ходити в сукнях, в кіно, ходити на підборах. У столиці не було енергії щось робити.

Щоб перевірити, чи зможу я потягнути військову службу, почала ходити на вишколи з тактичної медицини, тактичної підготовки, мінно-вибухової справи. Так я отримала «військовий жолудь» — це слова мого інструктора, бо в мене був тактичний костюм фірми М-ТАС кольору «олива». Він мені казав: «ти зелена і міцна, тебе х*р зламаєш».

У жовтні 2022-го я дізналася, що у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді загинув пресофіцер, і вони шукають людину на цю посаду.

Треба було негайно їхати в Борову на Харківщину, її якраз звільнили. І бригаді потрібна була людина, яка описуватиме героїчний шлях підрозділу.

Я тоді мала квитки у Францію, бо планувала відпочинок для перезавантаження, вперше в житті виїхати за кордон, але поїхала на співбесіду в Борову.

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Я добровільно мобілізувалася. За дві години до відправлення потягу дізналася, що загинув мій найкращий друг. І це було остаточною крапкою, знаком того, що я роблю все правильно.

Співбесіду проводив тодішній командир бригади Ігор Скибюк. Так я потрапила у «вісімдесятку», де працювала рік і чотири місяці фотокореспондентом.

«На своїй посаді я фіксую хроніку бригади»

Чому у війську я працюю в пресслужбі?

Коли у 2017 році я записувала інтерв’ю з військовим, він сказав, що кожен солдат в окопі насправді хоче бути почутим. Я фіксую хроніку бригади. І наші перемоги на полі бою будуть надихати й правдиво показувати майбутнім поколінням, якою була наша боротьба.

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Адже росія століттями знищувала та приховувала архіви, будь-які згадки про успішну збройну боротьбу українського народу, локальні бої, про наших героїв, нашу звитягу. Вони переписували нашу історію… І я розумію, що завдання пресслужби, зокрема, — фіксація хроніки бригади, фіксація героїчних вчинків наших військових для майбутніх поколінь, фіксація перемог нашого війська. І це треба робити так, щоб у майбутньому нашу історію ніхто ніколи не переписував.

Я вважаю, що так само бійці заслуговують, щоб їх персональні історії чули. Це має бути не якийсь колективний, збірний образ незламного десантника, який з усмішкою йде на штурм. Треба фіксувати персональні історії людей — які так само боялись, але які переборювали свій страх, брали на себе відповідальність і гідно виконували бойові завдання.

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Ми повинні розповідати персональні історії людей — вони на це заслуговують. Саме вони заслуговують, щоб ми «давали їм мікрофон» та можливість розповідати про себе, війну, пережитий досвід, мотивацію, побратимів живих, поранених та загиблих.

Водночас я розумію, що робота пресслужби підіймає морально-психологічний стан бійців, вони відчувають, що важливі та потрібні. І їхні родичі бачать з ними сюжети та матеріали, і це додає сил пережити війну та гідно виконувати бойові завдання. Це важливо.

«Не маю права бути цивільною»

Яка моя мотивація служити? Я продовжую справу моїх загиблих друзів та побратимів, загиблих учасників війни та предків. Ми не маємо права почату ними справу не підтримати, ми не маємо права перебувати осторонь і зневажити їхній вчинок — вони віддали життя за нас, за вільну Україну.

І я відчуваю, що не маю права бути цивільною, попри те, що я жінка. І сидіти в Києві. Ми маємо зробити все, щоб їхній подвиг не був марний, щоби справа, за яку вони боролись, була доведена кінця. І ті, хто боровся і 100 років, і 200 років тому, і зараз за незалежність України.

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Мало хто з нас, мотивованих добровольців, доживе до нашої перемоги. Бо такі йдуть першими. Я не думаю про кінець війни — де її зустріну абощо. Я не можу планувати на кілька днів вперед… Коли планую виїзди з журналістами, то не знаю, чи доживу я до вечора, тому що ми в Україні постійно перебуваємо в зоні ризику, тим паче — якщо ми військові в зоні виконання. Бо періодично їжджу на бойові позиції, моє життя — під загрозою. Але, зрозуміло, не під такою загрозою і не в такій небезпеці, в якій перебувають військові, які 24/7 на бойових позиціях, на нулі…

Катерина Петренко. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Але якщо все ж таки ми доживемо до кінця війни, то, переконана, що для мене перемога буде болючою. Адже саме тоді я буду змушена прийняти те, що друзі та побратими дійсно загинули. Саме після завершення війни мені доведеться прийняти їхню смерть та рухатись далі.

Бо зараз я не приймаю того, що вони загинули. Я відчуваю їхні дух та силу, розумію, що ми в одному строю… У той спосіб, в який я корисна, я допомагаю моєму війську та беру участь у цій війні.

Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

На мою думку, було б правильно зустріти кінець війни в районі виконання, разом зі своїми побратимами. Мені б хотілося цього. Якщо я не зазнаю поранення або не загину, то потім поїду на могили до своїх друзів — і подумки договорю з ними те, що ще не договорила прижиттєво. Але, безумовно, одночасно від звістки про нашу перемогу я буду щаслива, оскільки у такому разі ми всі тут не дарма зібралися і ми не підвели наших полеглих.

Фотокореспондент АрміяInform

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
На Харківському напрямку ворог понад 400 разів обстріляв позиції Сил оборони

На Харківському напрямку ворог понад 400 разів обстріляв позиції Сил оборони

Станом на ранок від початку доби, 19 липня, підрозділи Сил оборони відбили 2 ворожі атаки на Харківському напрямку. Триває ще одне бойове зіткнення.

19-річний «Мадара» повернувся з Німеччини, щоб стати морпіхом

19-річний «Мадара» повернувся з Німеччини, щоб стати морпіхом

Про бійця з позивним «Мадара» розповіли у Військово-Морських Силах Збройних Сил України.

Наслідки російських обстрілів за добу: постраждали жителі 114 населених пунктів

Наслідки російських обстрілів за добу: постраждали жителі 114 населених пунктів

Протягом минулої доби, 18 липня, російські війська обстріляли територію 9 областей України.

Мотоциклетна атака росіян завершилася невдачею на Запоріжжі

Мотоциклетна атака росіян завершилася невдачею на Запоріжжі

У районі села Мала Токмачка ворог застосовує звичну тактику, атакує малими піхотними групами без використання бронетехніки, але на мотоциклах.

ГУР МОУ: росіяни масово скасовують тури до Криму

ГУР МОУ: росіяни масово скасовують тури до Криму

Ситуація на території тимчасово окупованого Криму спричинила масове скасування турів для незаконного відпочинку на курортах півострова, повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Любителі легких грошей зі Львова потрапили до рук СБУ після «тестового» від фсб

Любителі легких грошей зі Львова потрапили до рук СБУ після «тестового» від фсб

Служба безпеки та Національна поліція затримали у Львові молодиків, які за вказівкою агресора готували серію підпалів авто українських воїнів.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Водій, військовослужбовець

від 21000 до 21000 грн

Львів

125 ОБр СВ ЗСУ

Снайпер

від 51000 до 120000 грн

Запоріжжя

79 окремий батальйон 102 ОБр Сил ТрО

Водій-електрик, військовослужбовець

від 21000 до 125000 грн

Червоноград

63 окремий батальйон 103 ОБр Сил ТрО

Моторист-рульовий катера

від 21000 до 50000 грн

Київ

Військова частина А4269

Звязківець

від 55000 до 125000 грн

Слов'янськ

Батальйон спеціального призначення Донбас 18 Слов'янської бригади Національної гвардії України

Снайпер (2 категорії), Військовий

від 25000 до 125000 грн

Київ

Морська Піхота ЗСУ