Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…
Генерал-лейтенант у відставці Повітряних Сил США Девід Дептула прослужив у лавах американської авіації 34 роки. І тепер свій досвід військовий готовий застосувати під час співпраці зі Збройними Силами України.
На запрошення українських спеціалістів з компанії «Соната» Дептула прибув до Києва, провів кілька зустрічей, поспілкувався з військовими. А ще відвідав могилу загиблого українського льотчика Андрія Пільщикова, вшанувавши пам’ять офіцера.
Про важливість авіації (і пілотованої, і БПЛА) у широкомасштабній війні АрміяInform запитала Девіда Дептула в ексклюзивному інтерв’ю.
Про співрозмовника: Під час своєї військової кар’єри Девід Дептула брав участь в операціях, плануванні та бойових діях у складі підрозділів, головному командуванні, штаб-квартири та рівні регіонального командування ПС США, а також працював у двох комісіях Конгресу США, які окреслювали майбутню оборонну позицію Америки.
Він був головним автором Білої книги ПС США «Глобальне охоплення — глобальна сила».
На початку 1990-х років він взяв активну участь у формуванні та розвитку концепції, пізніше відомої як «операції на основі ефектів», успішно застосувавши її під час розробки планів атаки для повітряної кампанії операції «Буря в пустелі».
Має досвід ведення бойових дій і лідерства в кількох великих спільних операціях на випадок непередбачених обставин. Він був головним планувальником повітряної кампанії коаліції «Буря в пустелі» в 1991 році.
Був першим заступником начальника штабу ПС США з розвідки, брав участь у формуванні концепцій щодо використання безпілотних літальних апаратів. Він ініціював і розробив першу стратегію ПС з бойового використання дронів, створив Агентство розвідки ПС, опрацював план польоту розвідувальних засобів ПС, опублікував перший план польоту розвідувального безпілотника ПС США, який разом із стратегією розвідки спрямовуються на перехід військових від епохи індустріальної війни до епохи інформації.
Після звільнення в запас Девід Дептула працює у сфері дослідження, освіти та пропаганди питань, що стосуються національної безпеки.
Він працював старшим науковим співробітником Центру розвитку характеру та лідерства Академії ПС США; працював у цільовій групі Наукової ради з питань оборони з інновацій на майбутнє, як радник Об’єднаного центру компетенції повітряних сил НАТО в майбутньому.
Окрім своєї основної поточної діяльності як декана Мітчеллівського інституту аерокосмічних досліджень, Дептула є членом правління багатьох установ; незалежним консультантом; коментатором у світі військових питань, зокрема стратегії і розвідки.
— Пане генерале, ви вперше в Україні? Що вас найбільше вразило?
— Так, це мій перший візит до України, але точно не останній. Найбільше мене вразили відданість та наполегливість українського народу в захисті своєї держави.
— Розкажіть про свої робочі зустрічі: з ким встигли поспілкуватися, про які напрацювання станом на зараз можете розповісти?
— Ми провели зустрічі, на яких обговорили ідеї та концепції щодо оптимізації використання Повітряних Сил ЗСУ для захисту України та вигнання російських окупантів. Ми також обговорили життєво важливе значення досягнення переваги в повітрі для забезпечення цих цілей.
Так, ми мали зустрічі з кількома ключовими посадовими особами ваших Повітряних Сил, Генерального штабу і Міністерства оборони. Зустрічі були дуже продуктивними в контексті обміну думками і представлення нових ідей щодо використання Повітряних Сил ЗСУ.
— Ви — один із тих офіцерів, хто ініціював і розробив першу стратегію ПС США з бойового використання дронів та опублікували перший план польоту розвідувального безпілотника ПС США. На вашу думку, наскільки Україна нині ефективно використовує дрони на полі бою?
— Наразі Збройні Сили України лідирують у світі в інноваційному застосуванні безпілотників у різних сферах: збір розвідувальної інформації, ведення спостереження та розвідки, наведення на ціль, застосування та безпосередня атака на сили противника.
— Що б ви порадили покращити Збройним Силам України у сфері використання БПЛА у цій війні?
— Для того, щоб удосконалити використання дронів у цій війні, Збройним Силам України потрібно виробляти якомога більше БПЛА з далеким радіусом дії та значним бойовим навантаженням. Це дасть змогу бити по ключових цілях у рф і знизить здатність росіян розгортати свої сили в Україні. У росіян не може бути недоторканних цілей.
— На вашу думку, чи ефективна українська авіація на полі бою зараз? Як можна її підсилити?
— Так, українська авіація дуже ефективна. Доказом цього є те, наскільки добре Повітряні сили ЗСУ захищають вашу країну. Але всі Сили оборони України — не лише ПС — можна зміцнити, по-перше, знявши обмеження на використання зброї, наданої іншими країнами, лише на українській території. Це непотрібне і необов’язкове обмеження створює свого роду недоторканність для росіян, яка значно допомагає їм у веденні агресивної війни проти України.
Це обмеження, на мою думку, порушує принципи ведення війни і має бути скасоване.
По-друге, вагомий ефект у досягненні цілей України можуть мати об’єднані військові операції, до яких залучаються і розвідувальні органи, і спецслужби, і всі Сили оборони України.
По-третє, військову ефективність можна підвищити, призначивши окремих радників від Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, кіберпідрозділів і Сил спеціальних операцій та об’єднавши їх усіх у Генеральному штабі Збройних Сил України. Така спільна організація може значно підвищити, зокрема, ефективність української авіації.
— Чи потребує армія України, на вашу думку, станом на зараз дронів стратегічного рівня типу Global Hawk, щоб аеророзвідку робити з висоти понад 15 км, літати понад добу і мати захищені канали звʼязку й управління? Чи підсилять вони позиції України на полі бою?
— Коротка відповідь — так. Українській армії потрібні власні повітряні системи, які працюють на великих висотах, для здійснення розвідки, спостереження, рекогностування та оповіщення для кращого виконання своїх завдань. Існує безліч варіантів, але вони не повинні обговорюватися публічно. Та який би варіант не був обраний, його повинні контролювати Повітряні Сили, а не Сухопутні війська.
— Останнім часом Україна активно працює по російських летовищах. Чи оцінювали ви втрати російської авіації не на полі бою? Чи є роль авіації нині визначальною в російсько-українській війні?
— Чим частіше Україна зможе безпосередньо атакувати російські аеродроми, центри управління та контролю, комунікації, паливні, електрогенеруючі об’єкти та інші критичні ключові для росіян об’єкти, тим більша ймовірність того, що Україна досягне своїх цілей.
Так, авіація має потенціал бути вирішальною. Але, ймовірно, найкращий спосіб для України досягти своїх військових цілей — скоординовані дії в усіх сферах: повітряній, космічній, морській, сухопутній, кіберпросторі. Так можна паралізувати здатність росії продовжувати агресію і злочини проти українського народу.
— Чому, на вашу думку, настільки затягнулася фактична передача Україні літаків F-16? Наскільки швидко і кардинально вони зможуть змінити загальну ситуацію вздовж усієї лінії фронту?
— Україна мала отримати F-16 ще два роки тому… Але це вже в минулому… Україні потрібно готуватися до використання цих літаків у тій кількості, яку вона отримує зараз. F-16 збільшать потенціал Повітряних Сил ЗСУ. Однак кількість має значення. Чим більше F-16 і чим більш досконалі версії F-16 Україна зможе отримати, тим сильнішими будуть ЗСУ в майбутньому. Країни-партнери повинні збільшити кількість винищувачів F-16, що надаються Україні; повинні надати вдосконалені блоки F-16, а також сучасне озброєння для F-16. Це стане продовженням посилення спроможностей Повітряних Сил.
— Коли ви вперше почули про війну в Україні? Що вас найбільше вразило за два роки широкомасштабної війни в нашій країні?
— Я вперше почув про війну в Україні 20 лютого 2014 року. Що мене найбільше вразило за останні два роки широкомасштабної війни в Україні — це самовідданість, рішучість, інноваційність і готовність українського народу боротися за свою країну. Крім того, лідерство Президента Зеленського було в авангарді мотивації не лише власного народу, але й інших волелюбних націй по всьому світі для підтримки України.
— У чому сила та слабкість нашого ворога, російської армії, на полі бою, на вашу думку?
— Сильні сторони росії — маса як людей, так і матеріальних засобів. Слабкі сторони росії — лідерство, доктрина і підготовка (їхня відсутність. — Ред.).
— Знаю, що ви відвідували могилу загиблого українського пілота Андрія Пільщикова…
— Так, я відвідав могилу загиблого українського пілота Андрія Пільщикова… Віддав шану Герою України. Він уособлював відданість льотчика-винищувача своїй нації та принципам свободи для її народу. Я не знав його особисто, але мій добрий друг полковник Роберт Свертфаґер відвідував його могилу і взяв мене з собою. Я дуже вдячний йому за це.
— Що би ви побажали українським пілотам?
— Good fortune, safe flying, bombs and missiles on target! (Хай щастить, безпечного польоту, бомб і ракет — у ціль! — Ред).
— Приїдете в Україну ще?
— Звичайно! Я з нетерпінням чекаю наступного разу.
Фото надав Девід Дептула ексклюзивно для АрміяІnform
@armyinformcomua
На Дніпропетровщині викрили компанію, яка допомагала росіянам будувати лабораторії, в яких вони розробляють ядерну зброю.
Невідомі диверсанти продовжують підривну діяльність на території країни-агресора.
У суботу, 18 січня, Міністр оборони України Рустем Умєров провів переговори з главами МЗС та представниками Албанії, Боснії і Герцеговини, Молдови, Північної Македонії, Румунії, Словенії, Туреччини, Хорватії та Чорногорії.
Російські війська продовжують застосовувати проти українських захисників спеціальні боєприпаси, споряджені отруйними речовинами.
Міністерство оборони України координуватиме разом з Організацією з науки та технологій НАТО (NATO Science and Technology Organization — STO) дослідження у військовій сфері.
Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Сирський опублікував добірку зі знищенням техніки та піхоти російських окупантів.
Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…