Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. Євгеній Хмара —…
Я розумів, що в бійців незабаром почнуться панічні атаки, деморалізація, психологічні розлади — засновник Центрів відновлення боєздатності ЗСУ
Ще з початку прихованої агресії росії на Донбасі, у 2014 році заступник командира з роботи з особовим складом Окремої механізованої бригади імені отамана Івана Сірка Олександр Васильковський зіткнувся з проблемою психологічної стійкості військовослужбовців:
— Я задався питанням, наскільки довго бійці готові саме психологічно тримати оборону, оскільки чинник страху спрацьовує — на ранніх етапах або на пізніх. Але в будь-якому разі все закінчується психологічною нестабільністю, яка тягне за собою дуже багато проблем безпосередньо як для військовослужбовця, так і для оточуючих. Особливо сильно це проявилось після виходу українських підрозділів з-під Іловайська та Дебальцевого.
Кореспондентка АрміяInform зустрілася з Олександром Васильковським, начальником відділу психологічного відновлення Управління психологічної підтримки персоналу оперативного командування «Північ», в одному із Центрів відновлення боєздатності військовослужбовців ЗСУ, який він заснував. Говорили про психологічне виснаження бійців, фізичну і психологічну реабілітацію та як вона впливає на подальше виконання бойових завдань на фронті.
— У 2016 році, обіймаючи посаду заступника комбрига з МПЗ в Окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи, я побачив, як через пів року після того, як військова частина зайшла на ротацію в район ООС поблизу Світлодарської Дуги (бригада перебувала на позиціях понад рік. — Авт.), серед військовослужбовців, які були безпосередньо на лінії розмежування, спостерігалося виснаження психіки, яке нерідко закінчувалося самогубствами. Розумів, що цю проблематику треба якось вирішувати, оскільки, виходячи з досвіду тих же США, це все могло призвести до катастрофічних наслідків, — згадує Олександр Васильковський.
У 2019-му офіцер звільнився з лав ЗСУ, але продовжив вивчення зазначеного питання. Згодом захистив за даною тематикою магістерську.
Викладаючи в Академії Національної гвардії України морально-психологічне забезпечення військ, зосереджував увагу слухачів — майбутніх заступників командирів підрозділів з МПЗ — на зв’язку психологічного стану бійців з успішним виконанням бойового завдання.
З початком широкомасштабного вторгнення росіян на територію України офіцер обійняв посаду в тимчасово створеному органі військового управління «Угруповання військ Харків», до складу якого входили підрозділи, які обороняли Харківщину.
— Виходячи з попереднього досвіду, я розумів, що вже за пів року в бійців почнуться такі ж проблеми, які я спостерігав з 2014-го: деморалізація, панічні атаки, різноманітні психологічні розлади, які у подальшому можуть призвести до суїцидів або вплинути негативно на виконання бойового завдання. І мені на думку прийшла ідея створити центр відновлення боєздатності особового складу підрозділів Сил оборони, оскільки на той момент під фразою «відновлення» розумілося не що інше, як відновлення озброєння і техніки. А от щоб «оздоровити» емоційний і фізичний стан людини — про це тоді не говорили.
Так, 27 червня 2022 року на базі одного з клінічних санаторіїв Харківської області було створено позаштатний центр відновлення боєздатності військовослужбовців ЗСУ.
— Туди було відкомандировано двох військових науковців — фахівців з психології, які в найкоротші строки розробили програму декомпресії на 7 днів, вхідні і вихідні тести з вивчення морально-психологічного стану військовослужбовця та методики психологічного відновлення.
Вхідний контроль першої партії військовослужбовців, які брали участь у бойових діях вже майже 6 місяців, продемонстрував наявність проблем, про які говорив Васильковський вище. Але вже за тиждень інтенсивної роботи з психологами тести показали, що моральний стан бійців значно покращився.
— Про це говорили і висловлювання наших «пацієнтів». 98,9% військовослужбовців тоді із впевненістю заявили, що готові й далі воювати.
Згодом модератори Центру додали до програми медичний блок — приєднали роботу реабілітологів, невропатологів та інших фахівців.
— На жаль, у нашому випадку психологія без медицини не працює, оскільки існує низка зовнішніх і внутрішніх факторів, які суттєво впливають і заважають психологу в найкоротший термін «розкрити» бійця, — зазначає Олександр Васильковський.
Офіцер наводить за приклад, коли через значні навантаження на фронті у військовослужбовця починаються серйозні проблеми із хребтом та опорно-руховим апаратом.
— Такі речі заважають повноцінно жити, дихати, існувати, тому ні про яку психологічну допомогу мова йти не може, оскільки фізичний біль відволікає людину. Або якщо в бійця зашкалює тиск, що часто спостерігається після контузій — жоден психолог з ним працювати не буде через небезпеку того ж інсульту.
Отже, незабаром на Харківщині почала функціонування медико-психологічна програма відновлення військовослужбовців після бойових дій, яка продемонструвала колосальні результати. У 2023 році програма реабілітації була переписана, і строк перебування бійців у закладах збільшився до 14 діб.
Заклад, де побувала авторка матеріалу, розміщується в живописній лісній місцині на березі ріки. Тут завжди тихо і затишно. Повітря насичене запахом хвої та озону, співають птахи. Все це налаштовує на позитивний лад і надихає на подальшу роботу.
Офіцер Васильковський ділиться, що цей Центр був створений з нуля за 25 днів. За цей термін вдалося знайти масажистів, мануальщиків, реабілітологів і психологів — хтось працює на волонтерських засадах, хтось мобілізувався.
На даний момент Центр приймає 30 військовослужбовців. Як і у решті установ, поряд з військовослужбовцями тут можуть перебувати і члени їхніх сімей.
Наразі на території колишнього санаторію тривають ремонтні роботи — відновлюється лікувальний корпус, номери для проживання. У планах — збільшити заїзди до 100 осіб.
Офіцер-психолог Михайло розповідає, що два тижні, упродовж яких військовослужбовці перебувають у Центрі, фахівці стабілізують його психологічний стан і вводять в ресурс.
— Ми не працюємо з психотравмами. Але вирівнюємо моральний стан людини, щоб позбавити певних реакцій, і виводимо його або її в ресурс.
Психологи Центру поєднують у своїй практиці елементи когнітивно-поведінкової терапії, екзистенціальної і гуманістичної психології.
— Від КПТ ми беремо психоедукацію: під час групової роботи говоримо про стреси та гострі стресові реакції. Від екзистенціальної психології — сенси і цінності, від гуманістичної — встановлюємо подальші цілі і завдання… Якщо людина не готова говорити про проблеми в колективі — запрошуємо на індивідуальні бесіди. Застосовуємо активне слухання, — розповідає офіцер.
Михайло зазначає, що якщо психологи помічають у військового ознаки ПТСР або гострого стресового розладу, на оперативне командування готується звіт, після чого по людині ухвалюють певне рішення.
До широкомасштабного вторгнення лікар-психоневролог Ярослав Козлов очолював Регіональний центр розвитку ортопедії в Чернігові. Нещодавно чоловік мобілізувався до лав ЗСУ та зараз очолює реабілітаційне відділення Центру відновлення боєздатності в Чернігові.
Медик розповідає, що його головним завданням як реабілітолога — не тільки відновлення боєздатності конкретного бійця, але й забезпечити його такими вміннями і знаннями, щоб, коли людина повернеться в бойові умови, могла сама собі допомогти.
— На вирішення деяких проблем із здоров’ям необхідно кілька тижнів, а іноді й місяців. Тут ми навчаємо необхідних для кожного окремого бійця вправ і контролюємо правильність виконання — щоб у майбутньому боєць міг підтримувати ефект, набутий впродовж двох тижнів у нашому Центрі.
Фізична реабілітація пацієнтів закладу починається з огляду реабілітолога: визначається спектр проблем, протипоказання, розробляється комплекс вправ.
— Часто до нас потрапляють люди з контузіями, після поранень. Десь 40 відсотків з них — мають дрібні скалки в тілі, які прилягають досить близько, наприклад, до хребта та становлять небезпеку здоров’ю. Тому вони накладають певний алгоритм дій з нашого боку, — зазначає Ярослав.
Крім того, майже 100 відсотків бійців мають проблеми з хребтом, пов’язані з фізичними навантаженнями і великою вагою амуніції.
— «Вилітає» насамперед грудний відділ. У цьому випадку ми вводимо комплекс спеціальних вправ, елементи пілатесу, плюс підключаємо локальне відпрацювання, масаж і релаксацію. Цю методику розроблено з урахуванням досвіду роботи в Центрі з реабілітації спини та суглобів, — розповідає реабілітолог.
Вдавалося в Центрі відновлення поставити на ноги в прямому сенсі цього слова і бійців з травмами та пораненнями стоп. За його словами, рухомість кінцівок вдалося повернути через вправи, зокрема на кросоверній рамці. Ярослав розповідає, що через антигравітаційне та правильне розподілення навантаження включається пошкоджений м’яз:
— Був у нас пацієнт, у якого стопа була знерухомлена приблизно 9 місяців. І вже за 30 хвилин роботи на тренажері він почав рухати нею. Через це покращився моральний стан пацієнта — з’явилася енергія, бажання жити і далі працювати.
Крім того, фахівці Центру вирішують наслідки бойових травм верхніх кінцівок, плеча, грудної клітини, акроміально-ключичного зчленування.
Майже всі пацієнти закладу мають розлад сну і підвищену тривожність. Аби вивести організм людини із стану стресу, реабілітологи ввели в програму відновлення діафрагмальне дихання:
— Це вправа для розвантаження дихання, яка сприяє релаксації. Результат видно вже за 15–20 хвилин, — розповідає медик.
Територією Центру відновлення прогулюється родина Карпман. Олександр приєднався до українського війська торік взимку. Зараз його підрозділ перебуває на відновленні, а частина особового складу проходить реабілітацію в закладі.
Чоловік розповідає, що не бачив дружину і доньку близько 9 місяців. Тому дуже зрадів, коли видалась можливість запросити своїх дівчат відпочити і відволіктися від війни разом.
Армієць розповідає, що після занять із психологом і реабілітологом він з родиною та побратимами грає в настільний теніс та баскетбол. Також є можливість подорожувати лісом на велосипедах, які нещодавно завезли до Центру. Ввечері можна відвідати кінозал. Раз на тиждень сюди приїжджають з концертами підрозділи морально-психологічного забезпечення. Модератори закладу влаштовують для пацієнтів екскурсії Черніговом — і все це безоплатно.
— Насправді це унікальна можливість для наших оборонців трохи відновитися і провести час з близькими, не гаючи його на якісь побутові справи. А всі розважальні заходи допомагають відволіктись від думок про фронт і на фронті, — ділиться Олександр.
Звісно, кореспондентці АрміяInform стало цікаво, як саме відбувається відбір до Центрів відновлення боєздатності. За словами Олександра Васильковського, цим напрямком займаються фахівці груп контролю бойового стресу.
— За результатами тестів психологи визначають людей, які «тут і зараз» потребують відновлення. Складають списки, і військовослужбовців централізовано раз на два тижні направляють в центр.
За півтора року функціонування медико-психологічної програми відновлення військовослужбовців після бойових дій у п’яти Центрах відновлення боєздатності реабілітацію пройшли понад 10 тисяч військовослужбовців ЗСУ.
Фото автора та Олександра Васильковського
