Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
На АрміяInform стартує нова рубрика — «Є-питання». У ній редакція пропонує відповісти спікеру на питання, які зібрала серед військовослужбовців, офіцерів та солдатів, а також інших наших читачів. Це спроба відверто поговорити про «наболіле» задля того, щоб покращити стан справ у війську та знайти спільну мову між різними ланками Сил оборони.
Першою на запитання у новій рубриці відповідає Катерина Черногоренко, заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Увага! Редакція на власний розсуд обирає запитання серед тих, які отримала шляхом особистого опитування військовослужбовців, а також читачів на сайті та в соціальних мережах.
Позивний «Чубур», молодший лейтенант ЗСУ: Чи висувають країни-учасниці Коаліції дронів вимоги щодо можливості завдавання ударів наданими ними дронами по території РФ?
— У межах Коаліції дронів ми маємо різні домовленості з партнерами- учасниками ініціативи. Ми виходимо із запитом до них щодо того, які дрони, з якими технічними характеристиками нам потрібні. Кожна країна самостійно вирішує, які дрони вона може дозволити собі передати або на які виділити гроші для виробництва.
Юрій, лейтенант ЗСУ: Чи є (або буде) умовно один центр, який збиратиме реальні потреби по дронах і систематизуватиме їх, зокрема для Коаліції дронів? Коаліція надаватиме те, що може виробити/купити/знайти або ж працюватиме під наші запити?
— Генеральний штаб формує реальну потребу щодо ресурсів для Збройних Сил, включно з дронами. Після цього над забезпеченням потреби працюють різні державні органи, серед них і Міністерство оборони. Ми презентуємо учасникам Коаліції дронів наші потреби з докладним описом технічних характеристик та необхідності застосування.
Передача нам безпілотників від партнерів — це паралельний процес. Ми просимо те, що нам необхідно, вони або це передають, або пропонують те, що можуть передати. Ми аналізуємо запропоновані зразки. Якщо вони підходять під наші потреби, то, звичайно, не відмовляємося. Тому за таким принципом отримуємо допомогу.
Військовослужбовець з ДПСУ, з яким редакція спілкувалася особисто і який попросив не називати його імені, запитує: Ми використовуємо безліч дронів, але переважно мультироторного типу з обмеженим бойовим радіусом і не захищених від протидії РЕБ — цивільні-весільні Mavic. Зі скидами під вибухові пристрої не штатні, а саморобні чи перероблені. Керувати ними (з високим ризиком бути викритими) аероскопами ворога доводиться в ручному режимі, наражаючи на небезпеку особовий склад.
Чи пропонують партнери ударні дрони, споряджені заводськими вибуховими пристроями та оснащені машинним зором і штучним інтелектом, який би дозволяв виявляти, ототожнювати ворожу ціль, відстежувати її переміщення і завдавати вогневого ураження в автоматичному режимі?
— Ми просимо в партнерів високотехнологічні рішення. Ми зацікавлені в найкращих інноваціях, які збережуть життя наших військових. Бо воювати у майбутньому мають машини, роботи, технології, а не люди.
Тому якщо існують рішення, де військовий може керувати дроном, перебуваючи на безпечній відстані, — ми потребуємо їх. Якщо існує рішення, де дрон завдяки штучному інтелекту може доводити ціль самостійно, — ми потребуємо їх.
Феномен нашої війни і людей в тому, що ми потребуємо найкращих світових рішень, постійно говоримо з партнерами про це, але водночас час не стоїмо на місці, а створюємо майданчики для взаємодії виробників та військовослужбовців. Понад 500 розробників доєдналися до Спільноти інноваторів після нашого хакатону «Наступ машин» і регулярно мають лекції від військових, де дізнаються більше про потреби.
Військовослужбовець підрозділу Quick Death, з яким редакція спілкувалася особисто: Чи передбачається надання Україні дронів стратегічного рівня типу Global Hawk, щоб аеророзвідку робити з висоти понад 15 км, літати понад добу і мати захищені канали звʼязку і управління?
— Повторюся, що ми просимо в партнерів високотехнологічні рішення, найкращі, що вже існують на ринку або ті, які вартувало б винайти. Ми зацікавлені в таких продуктах. Це не завжди принципово конкретний виробник чи фірма, якщо технічні характеристики відповідають заявленим, якщо вони відповідають нашому запиту.
Військовослужбовець, з яким редакція спілкувалася особисто і який попросив не називати його імені, запитує: У мене в окопі немає інтернету — як я маю користуватися додатком Армія+?
— Застосунок Армія+, що розробляється командою Міністерства оборони, має стати помічником у повсякденному житті військовослужбовця та спростити рутинні процеси. Звичайно, в окопі, де немає інтернету, складно користуватися будь-яким застосунком — чи то будь-який банківський додаток чи месенджер.
Але перебуваючи на відпочинку, ротації чи просто не на позиціях, набагато зручніше буде скористатися функцією електронного рапорту, аніж писати його від руки. Так само отримати відповіді на свої питання у базі знань.
Олександр, лейтенант ЗСУ: Яка юридична сила електронного рапорту? Якщо під час подання паперового мені у стройовій частині дають вхідний номер документа, і я потім можу відстежувати його, то як це працюватиме в електронному варіанті?
— В електронному варіанті рапорт проходитиме ті самі етапи — стройова частина його реєструватиме та надаватиме вхідний номер документу. Зі зручностей — ви будете бачити його статус онлайн — «на реєстрації», «на підписі», «погоджено», «відхилено» тощо. При відхиленні командир повинен буде заповнити обов’язкове поле з причиною відхилення і підписати електронним цифровим підписом.
