ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

«Бастіон», «Берест» та «Тайфуни» для «Граду»: історія вітчизняної артилерії

Інтерв`ю Новини Озброєння та техніка Публікації
Прочитаєте за: 8 хв. 10 Квітня 2024, 7:21

По-різному склалася доля бойових машин із системами реактивного залпового вогню, які українська армія успадкувала від колишнього радянського війська. Деякі одиниці озброєння були продані за кордон, проте більшість — пройшли модернізацію і стали у стрій артилерійських підрозділів ЗСУ.

Про це кореспонденту АрміяInform у першій частині інтерв’ю розповів дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. Далі — продовження цієї розмови.

«Бастіон»

— Одночасно з БМ-21К і «Вербою» розвивався ще один варіант модернізації «Граду» з використанням шасі КрАЗ-6322, причому у двох варіантах — зі стандартною довжиною бази і подовженому. Відповідно були створені два варіанти РСЗВ, — зазначив професор Харук.

— Якими були особливості цього проєкту?

— РСЗВ «Бастіон-01» базується на шасі стандартної довжини і за своїми параметрами не відрізняється від типового «Граду». А ось подовжене шасі «Бастіону-02» дозволило розмістити між кабіною і пакетом напрямних стелаж для 40 реактивних снарядів (як це раніше зробили в Чехословаччині, на РСЗВ RM-70).

Завдяки цьому можна швидко перезарядити пускову: пакет напрямних розвертається на 180 градусів (назад) і снаряди зі стелажа подаються на пускову установку. Наявність системи швидкої перезарядки дозволяє перезарядити пускову установку за дві хвилини замість семи для стандартної бойової машини без такої системи.

У 2008–2009 роках виготовили кілька (близько шести) прототипів «Бастіонів» в обох варіантах. Усі вони мали однорядну коротку кабіну хоч на БМ-21К вже апробували довгу кабіну, здатну вмістити увесь розрахунок пускової установки. «Бастіони» випробовували на полігонах, демонстрували на парадах і виставках, однак коштів на закупівлю цих систем для ЗС України в той час не виділили.

— Тобто вони так і не надійшли на озброєння українського війська?..

— Натомість їх експортували до двох африканських країн — Демократичної Республіки Конго (12 пускових установок у 2010 році) та Сенегалу (шість у 2017 році). В обох варіантах постачались «короткі» «Бастіони-01».

Крім того, до Єгипту в межах контракту на автомобілі родини КрАЗ-6322 (поставлено понад 500 у 2008–2013 рр.) поставили 36 шасі КрАЗ-63221 (теж коротких) під монтаж артилерійської частини РСЗВ «Град». Самі роботи зі встановлення пакетів напрямних виконали вже у Єгипті.

РСЗВ «Бастіон-01» армії Демократичної Республіки Конго ведуть вогонь по бойовиках угруповання М23 на сході країни. Вересень 2023 року. Фото: Hammer Of War

У другій половині 2014-го Державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод» почало виготовлення РСЗВ «Бастіон-01», використовуючи нові шасі КрАЗ-6322РА й артилерійські частини від бойових машин 2Б5, які перебували на зберіганні. Кількість РСЗВ, виготовлених таким способом, достеменно не відома.

Виготовлення РСЗВ «Бастіон-01» на ДП «Шепетівський ремонтний завод». Січень 2017 року. Фото: Шепетівський ремзавод

— Але потребу в цих зразках реактивних систем для ЗСУ диктувала сама нестабільна військово-політична обстановка, яка ставала все більш загрозливою?

— Про експлуатацію РСЗВ «Бастіон» в ЗС України до початку широкомасштабної агресії рф відомо небагато. 24 серпня 2021-го три «Бастіони-02» взяли участь у параді в Києві на честь Дня Незалежності. Тоді було оголошено, що ці системи належать 92-й окремій механізованій бригаді.

Перші свідчення застосування таких РСЗВ у відбитті проти російської агресії з’явились у квітні 2022-го. На опублікованому тоді відео помітні дві пускові установки «Бастіон-02», які ведуть вогонь. Характерні ознаки — наявність на дверцятах кабін «довоєнних» кольорових емблем Сухопутних військ — дозволяють припустити, що це ті ж бойові машини, які брали участь у параді 24 серпня 2021 року.

— Інформацію про застосування «Бастіонів» на лінії боєзіткнення періодично поширювали ЗМІ.

— Так, у 2023 році «Бастіон-02» ще принаймні двічі ставав персонажем репортажів українських медіа. У травні на оприлюдненому відео показано залп з бойової машини, на дверцятах якої кольорова емблема замінена простим білим хрестом. А 30 серпня у відеорепортажі Військового телебачення України показали бойову роботу двох РСЗВ «Бастіон-02» зі складу 63-ї окремої механізованої бригади. Тут на дверцятах знову помітні старі кольорові емблеми.

Тобто, ймовірно, це машини з тієї ж трійки, яка брала участь у параді 2021 року. В репортажі командир батареї наводить деякі деталі, які стосуються бойового застосування. Розрахунок «Бастіону-02» становлять три особи — командир, навідник і водій. Час перебування на вогневій позиції намагаються звести до мінімуму, одразу після залпу від’їжджаючи в замасковане місце тимчасового очікування, де перебувають 20–30 хвилин.

Якщо не надходить команда на повторний залп, бойова машина переміщується в постійне укриття. Характерно, що в репортажі не згадується про практичне застосування системи швидкого перезаряджання.

Ймовірно, її застосування мало б сенс при повторному залпі з однієї й тієї ж позиції. Однак з огляду на широке застосування противником безпілотників (як розвідувальних, так і ударних), це є надто ризикованим. Перезаряджання здійснюється не на вогневій позиції, а в місці тимчасового очікування. Тому немає сенсу возити з собою понад 2,5 тонни додаткового вантажу у вигляді боєкомплекту для повторного залпу.

Системи «Бастіон-01» теж знайшли застосування в бойових діях, хоч подробиць про це відомо менше. В серпні 2022 р. була зафіксована єдина втрата РСЗВ цього типу. В січні 2023 р. з’явилось відео про застосування «Бастіону-01» 3-ю окремою штурмовою бригадою в боях під Бахмутом — причому у тому ж відео фігурує і «Бастіон-02».

«Берест»

— А якими ще бойовими машинами «приростав» парк українських РСЗВ?

— Найбільш глибокою українською модернізацією «Граду» стала БМ-21УМ «Берест», створена фахівцями ДП «Шепетівський ремонтний завод» як альтернатива харківській «Вербі». Прототип її, виготовлений за власні кошти заводу, вперше продемонстрували в жовтні 2018 року в Києві на виставці «Зброя та безпека — 2018».

Характерною рисою цієї системи стала відмова від шасі КрАЗ-6322 (яке належало до четвертої генерації вантажівок Кременчуцького автозаводу) на користь сучаснішого КрАЗ-5401НЕ (п’ятої генерації).

Шасі це двовісне, компактніше від КрАЗ-6322, завдяки чому бойова маса РСЗВ «Берест», як порівняти з «Вербою», зменшилась на три тонни. Зменшенню габаритів сприяло і розашування кабіни над двигуном. Сама кабіна — довга, чотиридверна. Для стабілізації пускової установки на вогневій позиції служать два гідравлічні домкрати, встановлені перед задньою віссю.

Артилерійська частина для РСЗВ БМ-21У виробництва ДП «Шепетівський ремонтний завод». 2017 рік. Фото: VoidWanderer

— Якщо можна, Андрію Івановичу, розкажіть про деталі цього проєкту.

— Суттєвої переробки зазнала артилерійська частина, яка на попередніх українських видозмінах «Граду» практично не відрізнялась від 2Б5. Свій варіант артилерійської частини для БМ-21У ДП «Шепетівський ремонтний завод» представляв на виставці «Зброя та безпека — 2017».

Він відрізнявся електричними приводами наведення (ручні збережені як резервні). На БМ-21УМ додали ще один ряд напрямних, завдяки чому кількість снарядів в залпі зросла з 40 до 50. Ще однією відмінністю «Береста» стало багате прицільно-навігаційне обладнання. На бойовій машині встановлений балістичний комп’ютер, супутникова навігаційна система СН-4215 українського виробництва (підприємства «Орізон-Навігація»), а також радіостанція «Кенвуд» NX-700.

Інтегрована система обміну інформацією на полі бою дозволяє отримувати координати цілі в режимі реального часу. Наведення пускової установки на ціль здійснюється з пульта, встановленого в кабіні, але в разі несправності можна використовувати звичайний приціл-панораму і ручні приводи наведення.

Прототип РСЗВ БМ-21УМ «Берест» на ДП «Шепетівський ремонтний завод». Фото: АрміяInform

У 2019 році Шепетівський ремонтний завод освоїв виробництво напрямних для реактивних снарядів калібру 122 мм. На початок 2020-го завершились заводські випробування БМ-21УМ і було оголошено про підготовку до передачі «Береста» на державні випробування. Отже, в Україні одночасно підійшли до стадії практичної реалізації два варіанти модернізації «Градів» — БМ-21У і БМ-21УМ, причому в обох випадках виробництво мало б здійснювати ДП «Шепетівський ремонтний завод».

Слід було зробити вибір, і в лютому 2021-го прозвучала цілком логічна заява про необхідність створення уніфікованого варіанта модернізації «Граду» з використанням напрацювань по «Вербі» і «Бересту». Однак, як ми вже згадували вище, у серпні 2021 року було ухвалене рішення про взяття на озброєння саме «Верби».

— А якими виявилися перспективи у «Береста»?

— Розробники ж «Береста», зіткнувшись з проблемою відсутності серійного шасі (через банкрутство Кременчуцького автозаводу), почали просувати чеський проєкт БМ-21МТ, який використовує двовісне шасі «Татра» T-815-7T3R2T.

Рішення було цілком логічним з огляду на переорієнтацію Збройних Сил України на шасі фірми «Татра» замість КрАЗ (використання їх для берегового ракетного комплексу «Нептун», РСЗВ «Буревій», самохідної гаубиці «Богдана» тощо). Однак реалізувати його до початку російського широкомасштабного вторгнення не встигли. Зрештою, українська армія почала отримувати БМ-21МТ, але безпосередньо з Чехії — від фірми «Екскалібур Армі».

Напрямні для реактивних снарядів калібру 122 мм виробництва ДП «Шепетівський ремонтний завод». 2019 рік. Фото: Укроборонпром

«Тайфун» для «Града»

— Світова практика показує, що неможливо обмежитися розвитком зброї без розробки нових видів набоїв для неї. Яким тут був стан справ?

— Одночасно з модернізацією РСЗВ «Град» в Україні розробляли для неї снаряд підвищеної дальності. Ініційована вона була у 2015 році конструкторським бюро «Південне» в межах програми «Тайфун», яка передбачала створення реактивних снарядів чотирьох типів: «Тайфун-1» калібру 122 мм для БМ-21, «Тайфун-2» калібру 220 мм для РСЗВ БМ-27 «Ураган», «Тайфун-3» калібру 300 мм для БМ-30 «Смерч» (ця розробка втратила актуальність у зв’язку з розвитком проєкту «Вільха») і «Тайфун-4» калібру 400 мм — для перспективної ракетної системи з дальністю пуску до 280 км.

Виробництво реактивних снарядів 9М221Ф на Павлоградському хімічному заводі. 2020 рік. Фото: АрміяInform

Снаряд «Тайфун-1» (інше позначення — 9М221Ф) зберіг бойову частину від стандартного снаряду 9М22У (осколково-фугасна, масою 18,4 кг). Але завдяки застосуванню більш потужного двигуна дальність стрільби зросла удвічі — з 20,4 до 40 км.

«Тайфун-1» вперше був показаний на виставці «Зброя та безпека — 2019». У середині 2019-го відбулись перші випробувальні пуски на мінімальну дальність (5 км). Наступного року почалось освоєння виробництва 9М221Ф на ДП «Павлоградський хімічний завод». У квітні 2020-го на полігоні Алібей (Одеська область) снаряд випробували на максимальну дальність. У 2021-му провели ще кілька серій випробувальних пусків, але інформація про постачання снарядів «Тайфун-1» у війська відсутня. Так само немає жодної інформації про випробування керованого варіанта цього снаряда — «Тайфун-1М».

Історія вітчизняної артилерії. РСЗВ «Град» та його українські наступники
Історія вітчизняної артилерії. РСЗВ «Град» та його українські наступники

Реалії бойових дій на фронтах російської-української війни вочевидь довели, що РСЗВ (ракетні системи залпового вогню) є дуже ефективними засобами артилерійської підтримки, які забезпечують швидкий та точний вогонь по великій площі. Однією з головних переваг РСЗВ є їхня здатність до швидкого перенесення з одного місця в інше, що робить їх мобільними та більш адаптабельними до різних умов бойових дій. І під час війни працівники вітчизняних оборонних підприємств не зупиняють свої дослідницько-конструкторські роботи. Тож ми домовилися з професором Андрієм Харуком згодом продовжити нашу розмову про профільні види зброї.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Литва випробовуватиме свої дрони в бойових умовах в Україні

Литва випробовуватиме свої дрони в бойових умовах в Україні

Литовські безпілотники проходитимуть тестування в Україні, щоб оцінити їхні можливості в реальних умовах.

Ворожий удар по Харкову: кількість загиблих і поранених зросла

Ворожий удар по Харкову: кількість загиблих і поранених зросла

Кількість загиблих внаслідок російського удару по будівельному гіпермаркету в Харкові зросла до 4.

На Херсонщині 4 постраждалих через російські обстріли

На Херсонщині 4 постраждалих через російські обстріли

Окупаційні російській війська у суботу обстріляли селище Комишана на Херсонщині, постраждали троє людей.

Внаслідок повторного удару росіян по Харкову постраждали 14 людей

Внаслідок повторного удару росіян по Харкову постраждали 14 людей

Внаслідок повторного російського удару по центральній частині Харкову ввечері 25 травня постраждали 14 людей.

Дмитро Кулеба назвав два способи, якими союзники можуть захистити Харків

Дмитро Кулеба назвав два способи, якими союзники можуть захистити Харків

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що у західних партнерів України є два способи запобігти ударам на кшталт тих, яких росіяни завдали по Харкову 25 травня.

Глава МЗС Чехії після удару рф по Харкову закликав не вірити у казки путіна про мир

Глава МЗС Чехії після удару рф по Харкову закликав не вірити у казки путіна про мир

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що російський удар по Харкову демонструє відсутність прагнень до миру у володимира путіна.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Оператор безпілотних літальних апаратів

від 25000 до 125000 грн

Одеса

35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського

Номер обслуги 155 окремий батальйон територіальної оборони

від 21000 до 51000 грн

Степанівка, Сумська область

Військовослужбовець

від 20000 до 120000 грн

Київ

4 відділ Чортківського РТЦК ТА СП ( м.Заліщики )

Командир машини, військовий

від 25000 до 125000 грн

Київ

Морська Піхота ЗСУ

Старший авіаційний технік-інструктор

від 27000 до 30000 грн

Васильків, Київська область

Офіцер відділення ВСП

від 30000 до 60000 грн

Запоріжжя, Запорізька область