Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Північноатлантичний альянс сьогодні святкує 75-річний ювілей. Найпотужніший військово-політичний союз у світі заснували 12 країн, і до сьогодні він розширився майже втричі.
Альянс об’єднує країни Європи та Північної Америки в єдину систему колективної безпеки.
Вперше розширення НАТО відбулося в далекому 1952 році з приєднанням Греції та Туреччини. Останній на сьогодні раунд стався зовсім нещодавно — у березні цього року доєдналася Швеція.
В останнє десятиліття Альянс активно розбудовує зв’язки з Україною, а після широкомасштабного вторгнення рф країни НАТО надають 99% всієї військової допомоги.
АрміяInform згадує ключові епізоди в історії НАТО.
4 квітня 1949 року
Північноатлантичний договір підписали у Вашингтоні 12 країн Європи та Північної Америки: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія та США.
Договір створив Північноатлантичний альянс, метою якого було забезпечення миру в Європі після руйнівної Другої світової війни, сприяння співробітництву між країнами-членами та захист їхньої свободи, особливо від загрози, що походила від Радянського Союзу впродовж Холодної війни.
12 грудня 1979 року
Після років нарощування військової потужності в країнах Варшавського договору, зокрема розгортання Радянським Союзом ракет СС-20 та інших систем ядерних озброєнь, міністри НАТО вирішили застосувати «два паралельні та взаємодоповнюючі підходи з метою запобігання гонці озброєнь в Європі».
З одного боку, вони продовжували переговори з Радянським Союзом щодо контролю над озброєннями. З іншого — модернізували ядерні сили та засоби НАТО для забезпечення збалансованого і надійного стримування. Переговори зрештою провалилися, і в 1983 році НАТО починає розгортати балістичні ракети «Першинг II» і крилаті ракети по всій Європі (одночасно виводячи з континенту 2400 наявних ядерних боєголовок).
10 січня 1994 року
НАТО розпочинає програму «Партнерство заради миру» (Partnership for Peace) — ініціативу практичної двосторонньої співпраці, яка зміцнює відносини з новими партнерами Альянсу в Центральній і Східній Європі, зокрема з Україною.
22 лютого 1994 року
У лютому 1994 року НАТО бере участь у першій бойовій операції у своїй історії, збивши чотири винищувачі-бомбардувальники боснійських сербів, які виконували бомбардувальну місію. АрміяInform детально розповідала про унікальний для НАТО повітряний бій.
9 липня 1997 року
НАТО та Україна підписали Хартію про особливе партнерство з метою поглиблення своїх відносин. Хартія заснувала Комісію Україна — НАТО як головний орган, відповідальний за розвиток відносин і спрямування спільної діяльності.
У липні 2023 року на зміну Комісії приходить Рада Україна — НАТО, новий спільний орган, в якому члени Альянсу та Україна виступають як рівноправні учасники з метою просування політичного діалогу, взаємодії, співробітництва і прагнення України до членства в НАТО.
12 вересня 2001 року
Після терористичних атак на Сполучені Штати 11 вересня країни-члени НАТО вперше (і єдиний раз в історії Альянсу) застосували статтю 5 Північноатлантичного договору.
Стаття 5 передбачає, що, якщо член НАТО зазнає збройного нападу, всі інші члени Альянсу розглядають цей напад як напад на них усіх і вживають заходів, які вони вважають необхідними для надання допомоги члену Альянсу, що зазнав нападу. Після 11 вересня ці дії включають першу в історії НАТО антитерористичну операцію, під час якої розвідувальні літаки НАТО AWACS патрулювали небо Сполучених Штатів; морську антитерористичну операцію в Середземному морі; посилений обмін розвідданими.
2-4 квітня 2008 року
На Бухарестському саміті 2008 року члени Альянсу погодилися, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, і привітали їхні заявки на отримання Плану дій щодо членства в Альянсі.
20 лютого — 18 березня 2014 року
росія розпочала незаконну анексію Криму і війну на Донбасі. У відповідь на це НАТО призупинило будь-яку практичну співпрацю з рф, зберігши при цьому відкриті канали політичної та військової комунікації. У НАТО мотивували це необхідністю зменшення ризиків, запобігання ескалації та підвищення прозорості.
18 березня — 20 червня 2017 року
Безпосереднім наслідком агресивних дій росії стало рішення лідерів НАТО про розгортання чотирьох багатонаціональних бойових груп у східній частині території Альянсу. Навесні 2017 року бойові групи були розгорнуті в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року члени Альянсу посилюють наявні бойові групи та створюють ще чотири бойові групи в Болгарії, Угорщині, Румунії і Словаччині.
24 лютого 2022 року
росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Лідери НАТО найрішучішим чином засудили це вторгнення, пообіцявши надавати подальшу політичну і практичну підтримку Україні в її захисті. Альянс активізував свої оборонні плани та розгорнув тисячі додаткових військовослужбовців — разом з бронетехнікою, артилерійськими підрозділами, кораблями та літаками — на своєму східному фланзі.
У липні 2023 року глави держав та урядів країн-членів НАТО на саміті у Вільнюсі погодилися скасувати вимогу про ПДЧ для України та заявили, що нададуть запрошення приєднатися до Альянсу після виконання необхідних умов.
Цього року у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт НАТО, на якому союзники зосередяться на формуванні конкретної дорожньої карти для членства України. В Альянсі вже не існує дискусій, чи приєднається Україна до НАТО, йдеться лише про терміни, коли це станеться.
При підготовці матеріалу використані фото та інформація офіційного сайту НАТО.
