Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Цьогорічну Шевченківську премію присуджено з акцентом на пройдений шлях спільноти, яка «стала національною, яка стала творцем своєї культури, своєї держави, власної долі».
На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі з нагоди вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.
Це відбулося «завдяки силі сердець наших людей, які в Маріуполі у найстрашніші дні розуміють те, що вони бачать, вони повинні відзняти, зберегти для того, щоб потім розповісти усьому світові.
Чи людині, яка не хоче, щоб людська пам’ять втратила побачене десь дорогою на Бахмут, чи пережите у Скадовську, зараз тимчасово окупованому. Яка відчуває, що повинна записати це, римувати цю мить, римувати цей біль.
Чи митцю, який вірить, що люди України, вбиті на цій війні, збережуться в емоціях тих, хто живий, і який своєю музикою говорить про це. Щоб кожен живий в Україні пам’ятав про що ця земля, про що її люди, про що думки мами, яка тут в Україні чекає сина, чи доньку», — зазначив Президент.
«У час війни навіть більше, ніж у час миру, ми всі маємо пам’ятати, що культура має значення. І люди культури мають значення», — наголосив він.
Згідно з Указом, премію присуджено:
- артистці Сусані Алімівні Джамаладіновій (Джамалі) за альбом «Qirim»;
- художникові Андрію Івановичу Єрмоленку за серію художніх робіт «Ukrainian resistance // Український опір»;
- поетові Дмитру Михайловичу Лазуткіну за книгу поезій «Закладка»;
- журналістам Євгену Костянтиновичу Малолєтці, Мстиславу Андрійовичу Чернову, Василисі Іллівні Степаненко за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»);
- композиторці Кармеллі Семенівні Цепколенко за кантати «Читаючи історію» за поезією Оксани Забужко, «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки та контрабасу, Симфонію № 5;
- поетесі Ярині Ярославівні Чорногуз за книгу поезій «[dasein: оборона присутності]»;
- режисерові-постановнику Івану Сергійовичу Уривському, художниці-постановниці Тетяні Володимирівні Овсійчук, хормейстерці Сусанні Євгеніївні Карпенко за виставу «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Зауважимо, що більшість цих творів присвячені російсько-українській війні, а лауреати — Дмитро Лазуткін і Ярина Чорногуз є військовослужбовцями ЗСУ.
«Щоб людська спільнота стала нацією та державою, у найкращих характерів в країні мають бути такі серця, яким мало жити тільки для себе. Такі серця промовляють до тих, хто поруч. Дбають. Вчать — вчать розуміти. Обʼєднують. Захищають. Коли треба, рятують.
І в підсумку ми всі впізнаємо одне одного, чуємо одне одного, відчуваємо, що ми українці, українки. І так буде завжди. Завжди буде Україна.
Я дякую кожному й кожній, хто живе не тільки для себе, хто дбає про людей і всю нашу державу. Я дякую всім, хто зараз на фронті і з тими, хто на фронті, хто з Україною та береже її й розвиває», — підкреслив Володимир Зеленський.
