Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Кілька черг із цього кулемета здатні зупинити штурм ворога.
«Бурий», «Фарік», «Вірус» — кулеметники окремої механізованої бригади імені Якова Гандзюка. Пропонуємо знайомство з воїнами у фоторепортажі АрміяInform.
Розрахунок кулеметників — четверо осіб: навідник, стрілець, номер обслуги та водій.
«І це один цілий механізм. Всі працюють по азимуту. Кулемет — механізм, і наш розрахунок — теж механізм, який працює злагоджено. Кожен знає свою роботу», — лаконічно говорять військові.
Кулемети, з якими працює цей розрахунок, — вдосконалені, обладнані тепловізійними прицілами.
— Коли йде віддача, є велика вібрація. Щоб не було пошкодження лінзи, ми використовуємо тепловізійний приціл з монітором, який бачить цілі на відстані до 4 кілометрів, — пояснює військовий.
— З якою кількістю набоїв ми працюємо? Чим більше — тим краще. Для кулеметника забагато набоїв не буває. Мінімальна кількість на добу… гадаю, три тисячі вистачить.
Кулеметники кажуть, що цікавіше працювати по броні, ніж по живій силі: «Жива сила більш непомітна. А от робота по броні підвищує адреналін».
«Бурий» пригадує один із випадків, коли росіяни хотіли зробити прорив і сподівалися, що ЗСУ цього не побачать і ніяк не зреагують.
— Вони заїхали «пазіком». Відстань — приблизно 800 метрів. Через одну коротку відпрацювали. За день у мене пішло 1100 патронів, — пригадує армієць.
Ланцюжок бойових спогадів одразу ж продовжують колеги:
— Нещодавно спалили «беху», коли висаджувався ворожий десант…
— І не засадився назад…
— І «беха» більше нікуди не поїхала…
Військові кажуть, що їхня «дашка» дуже примхлива до вологи, перепаду температур, піску — фактично до всього.
— Основне — доглянутий механізм. Все має бути змащене і жодного бруду. Ця зброя — це наша старша сестра. Коли ти виходиш на позицію, то стаєш з нею єдиним цілим. Ви маєте з нею говорити: «О, молодець, сьогодні гарно попрацювала, треба відпочити» або «Ну, чого ти починаєш? Треба відпочити? Ну, давай відпочинемо». Не знаю як, але це допомагає, — каже «Вірус».
Військові акцентують, що найефективніше працювати з ДШК короткими чергами, по два-три патрони. Переваги цього: можна себе коригувати, чути навідника, відчувати, чи не перегрівається ствол.
— Однієї-двох черг достатньо, щоб ворожа піхота почала відходити назад, коли чує таку «малишку», — говорять з повагою кулеметники.
Кулемет — зброя нелегка, тому для кулеметника важливою є ще й фізична підготовка.
— Я завжди займався спортом. Для мене немає труднощів. Ми тренуємося, присідаємо, бігаємо. «Дихалка» має бути розвинута, бо йти на позиції далеко, треба нести на собі дуже багато БК, зброї. Ми з побратимом несли «дашку» на позицію, це два кілометри відстані. Плюс 50 на собі з БК і плюс ще «дашка» зверху. Кулемети важкі, це круто, — говорить «Фарік».
Дивіться більше щодо роботи кулеметників бригади імені Якова Гандзюка у фотогалереї:
Фото Антона Шевельова
