Що ми вкладаємо в слова «державність», «держава», «державотворення»? Спробуймо розібратися. Початок державотворення Початок українському державотворенню поклали утворення, які сучасна наука трактує як протодержави. Це були…
Багато хто з експертів називає російсько-українську війну «війною дронів», адже ці гаджети, які раніше використовувалися переважно в цивільних сферах — сільському господарстві, для допомоги постраждалим під час надзвичайних ситуацій, у створенні фільмів, рекламних роликів тощо, демонструють високу ефективність під час ведення боїв: крім здійснення повітряної розвідки, вони здатні нищити живу силу і техніку противника на великих відстанях, зберігаючи життя особового складу війська.
Кореспондентка АрміяInform побувала в гостях у аеророзвідувального підрозділу Sky Lords Харківського прикордонного загону, який входить до Сил безпеки та оборони Слобожанщини, де дізналася, як саме застосовують дрони правоохоронці на цьому напрямку.
Командир підрозділу аероударної розвідки на псевдо «Хімік», який зустрічає нас на одному з ВОПів, розповідає, що головним завданням його групи є збереження життя побратимів, які несуть службу на спостережних пунктах уздовж лінії розмежування та на інших позиціях.
— Ми висуваємось на визначену ділянку і спостерігаємо за рухом ворога, виявляємо та упереджуємо випадки, коли вони підтягують свої засоби ураження ближче до кордону: танки, САУ, гармати, — розповідає воїн.
Коли трапляються випадки, що росіяни добре замаскувалися, «небесні очі» українських прикордонників допомагають виявити противника та корегують контрбатарейний вогонь українських підрозділів.
Крім звичайних Mavic, аеророзвідники активно застосовують FPV-дрони, «крила» та «бомбери».
— «Бомбери» я вам продемонструвати не можу — це наш маленький секрет. А ось цією «карою з небес» із задоволенням похвалюсь, — посміхається «Хімік» та демонструє 8-дюймовий дрон-камікадзе, який здатен переносити повітрям до 1,5 кг «ваги», що нищить ворога.
А от для знищення та виведення з ладу російської техніки хлопці використовують здебільшого 82-мм кумулятивний боєприпас, який легко пропалює броню.
Як «подарунки» для піхоти противника застосовують різні боєприпаси. «Хімік» демонструє нам 1,5-кг снаряд:
— Артилерія в цій війні вже відходить на другий план. А ось ударні дрони посідають перше місце — аби влучити в ціль, «арті» іноді треба використати до 20 снарядів. Якщо ж FPV-дроном керує вправний пілот, достатньо одного такого «малюка».
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Прикордонники поміж собою так і називають ці дрони-камікадзе: one shot — one kill (один постріл — один вбитий).
Ми висуваємось з групою аеророзвідників на позицію для запуску розвіддрону.
Військовослужбовець на псевдо «Фазан» розкладує обладнання і розповідає, що ситуація на ділянці їхньої відповідальності повністю контрольована:
— Ми з неба бачимо всі пересування, всі дії ворога — від того, як вони щойно ліпили сніговика, до того, як їх за мить розриває на шматки…
Та додає, що таке «виховання» дає результат — тепер орки зайвий раз зі своїх нір не висовуються.
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Поряд з «Фазаном» його побратим «Бугор». Він антидронщик. Військовий хвалиться нам своєю «зброєю»: антидроновою рушницею українського виробництва. Розповідає, що ця «штука» дуже проста та ефективна у використанні: навів, натиснув на кнопку, ворожий БПЛА завис у повітрі — залишається тільки його розстріляти.
Запущений дрон летить у бік ворожих позицій та вже за 15-20 хвилин повертається. Те, що побачили «небесні очі» прикордонників, нам знати «не положено», але хлопці відразу передають інформацію для відпрацювання вище.
Такі виходи аеророзвідників відбуваються по кілька разів на день вже майже два роки і вдень і вночі. Хлопці діляться, що хоч і працюють на другій чи третій лінії оборони, повноцінно відпочити їм не вдається — доводиться постійно тримати руку на пульсі та відстежувати обстановку на ввіреній їм ділянці, яка постійно й динамічно змінюється.
