У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Журналіст-трампіст Такер Карлсон гучно анонсував інтерв’ю з путіним і хотів зробити сенсацію для американської публіки. А натомість став джерелом мемів і посміховиськом навіть для своїх однодумців.
Навіть Ілон Маск, який повсякчас закликає припинити військову допомогу Україні і надав майданчик для прем’єри цього запису, дивився його «на швидкості 2х».
Після «прем’єри» власник соцмережі Х продовжив висміювати ганебне інтервʼю. Нещодавно він опублікував черговий мем:
— Пане путін, чому ви вторглися в Україну?
— Я саме до цього підходжу. Бачите, 28 травня 2016 року в зоопарку Цинциннаті застрелили горилу…
Значна аудиторія Карлсона — це ті, кого називають «білі супремасисти», тобто білі американці «за Америку для білих», критики руху BLM («Життя чорних важливі»).
На них дуже часто навішують ярлики «неонацистів», за що вони ображаються. І от з інтерв’ю вони раптом дізналися, що в Україні теж є такі люди (на яких навішують «нацистські» ярлики за їх націоналізм), а путін їх не те що не підтримує, а систематично і цілеспрямовано вбиває.
Можливо, саме цим пояснюється те, що під час інтерв’ю російського диктатора Такеру Карлсону відбувся сплеск відвідування статей про минуле України в англійській Вікіпедії.
Зокрема, статтю про Київську Русь переглянули майже 15 тисяч разів, про Степана Бандеру — понад 8500, а про Богдана Хмельницького — понад 4500. До речі, Хмельницький ще ніколи не був такий популярний в англомовному сегменті вільної інтернет-енциклопедії. Це рекорд переглядів за добу від часу створення статті про нього у 2002 році.
Щоб пояснити американській аудиторії, про що говорив путін і чому те, що він говорив, — повний абсурд, історик і письменник Тімоті Снайдер написав аналітичну статтю «Геноцидний міф путіна», в якій препарував псевдоісторичні пасажі президента рф з інтерв’ю Такеру Карлсону.
Вчений переконаний, що уявлення путіна про історію помилкові та небезпечні, бо несуть війну, геноцид і фашизм.
Центр протидії дезінформації наводить п’ять головних тез Тімоті Снайдера:
- Виправдовуючи війну проти України, путін навмисне помилково ототожнює поняття «Русь» і «росія»
- Хибна теза про «штучні» нації породжує геноцид. путін виправдовує масові вбивства «несправжністю» України
- Якби можна було претендувати на територію на основі інтерпретацій минулого, позиція рф була б слабкою, а москва мала б належати Монголії
- Населення російської імперії, яку любить згадувати путін, не мало «російської» національної свідомості, а еліту становили іноземці
- Твердженням, що українці є «нацистами», путін хоче ввести в оману світову спільноту. Україна має менше проблем з ультраправими, ніж рф.
Повний переклад статті професора Єльського університету Тімоті Снайдера українською мовою можна прочитати за посиланням.
Інтерв’ю путіна Такеру Карлсону: 9 фактів, що показують брехню кремлівського диктатора
Абсурдність псевдоісторичних інтерпретацій путіна помітили не тільки на заході, але й на сході. Зокрема, президент Монголії у 2009–2017 рр. Цахіагійн Елбегдорж продемонстрував історичну карту XIII століття, де зображено, що більша частина теперішньої росії перебувала під владою Монгольської імперії.
Коментуючи інтерв’ю путіна, експрезидент Монголії із сарказмом написав: «Після розмови путіна. Я знайшов історичну карту Монголії. Не хвилюйся, ми — мирна і вільна нація».
Раніше Елбегдорж неодноразово висловлювався на підтримку України та закликав представників споріднених народів росії не брати участі в загарбницькій війні та переїжджати до Монголії.
Побачивши коментар монгольського політика, один із провідних експертів США з питань росії Януш Бугальський, чия думка впливає на позицію американського істеблішменту щодо долі російської державності, написав: «Ув’язнені в російській імперії буряти, тувинці і ойрати мають історичне і демократичне право на незалежність і навіть союз із Монголією».
Тож вкотре пересвідчуємося, що інтерв’ю з Такером Карлсоном лише довело багатьом у світі слабкість росії, невпевненість в її сьогоденні та майбутньому, а також те, що саме путінський погляд на світ виправдовує війни, геноцид та фашизм.
