Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
2 січня Україна зазнала масованого ракетного удару з боку росії. Атака була спрямована на Київ і призвела до руйнувань цивільної інфраструктури та жилих будинків. Але плани ворога не були реалізовані, адже Силам Оборони вдалося знищити 72 повітряні цілі (з них — 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал»). Про особливості цього нальоту кореспондент АрміяInform поговорив з одним із офіцерів Повітряних Сил ЗСУ (у цілях безпеки ми не розголошуємо імені офіцера).
— Під час вчорашньої атаки на Київ і Харків росіяни застосовували дрони «Шахед-131/136», крилаті ракети Х-101/Х-555/Х-55 та «Калібри», аеробалістичні Х-47М2 «Кинджал». Як вдалося відбити цю атаку?
— Росіяни цю атаку дуже ретельно продумали з тактичної точки зору. Але Київ охороняють — і це не таємниця — ешелонованою протиповітряною обороною, починаючи з мобільних груп та самохідних «Гепардів» і закінчуючи системами NASAMS, IRIS-T і Patriot. Якщо згадати нещодавні регулярні нальоти, то росіяни розраховували, що вони значно виснажили наші запаси ракет ППО.
На кожну ціль росіяни випускали кілька ракет, причому ці ракети йшли не разом, а по черзі. Завдання — завдати максимальних збитків, посіяти паніку і хаос у Києві та в країні в цілому, при цьому росіяни не розрізняють цивільну та військову інфраструктуру. Все, що в межах України, для них підлягає знищенню.
Але ми впоралися — майже всі цілі було збито. Причому частину ракет збив німецький «Гепард». До речі, «Гепарди» нас дуже врятували, починаючи ще з атаки «Шахедами». Робота по повітряних цілях розподіляється за засобами ураження — починаючи з мобільних груп, озброєних кулеметами і ЗУ-23-2 і далі — установки NASAMS, IRIS-T, SAMР-T і Patriot. Росіяни розраховували, що наше ППО буде нездатне дати відсіч такій масованій хвилі ракет, але вони помилились.
— Частина ракет влучила по житлових будинках, по складських приміщеннях, одна навіть у Дніпро впала.
— Та, що впала у Дніпро, була збита. Було пошкоджено керування, вона, коли падала, свистіла, отже, двигун працював. Річ у тім, що дозвукова ракета летить на швидкості пасажирського літака — приблизно 800 км/год. Якщо її уражено, вона може йти за інерцією та падає. Буває, що детонує бойова частина, а це 450 кг бойової частини.
— Чи можна спрогнозувати, що буде далі? Які літаки росіяни використовуватимуть, які ракети?
— Росіяни використовують три типи дозвукових ракет повітряного базування. Х-55 — це ракета, розроблена під ядерну боєголовку, Х-555 — зі звичайною. Це ще радянські ракети, призначені для пуску з літаків типу Ту-160, Ту-95. Х-101 — основні, що росія виробляє. Х-555 вони використовують лише ті, що їм віддала Україна за газ. Вони їх зараз не виробляють, а лише ремонтують. Х-101 — це наступне покоління ракет. Вона довша, у неї більша дальність, виготовлена з використанням технології стелс, композитних матеріалів. У неї менша поверхня, що ефективно відображає, по суті, це ракета-невидимка. Бойові частини авіаційних ракет скрізь однакові — 450 кг. Потрібно врахувати, що ракета Х-101 довша, ніж Х-55 та Х-555, тому з ТУ-160 вони її поки що кидати не можуть. На ТУ-95МС вони використовують зовнішні підвіски. Програма на ракету зашивається на землі, тому завдання екіпажу — у потрібному місці в потрібний час скинути її з літака. Вона сама запускається, сама йде. ТУ-95МС має 4 пілони, на яких можуть бути підвішені по 2 ракети. Тобто 8 штук будь-якого типу. Але з огляду на те, що ракети важкі, і спочатку ТУ-95 під них не проєктувався, тому, за нашими даними, вони по 8 ракет не підвішують — вішають 4 або 6 на один літак.
Скільки ракет у них залишилось — дані є різні, до того ж Х-101 вони виробляють, тож легко не буде.
