Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
2023 року Харківська правозахисна група підготувала п’ять подань до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду: два — про злочин геноциду за знищення Маріуполя і примусове вивезення дітей з України в росію, два — щодо злочинів проти людяності — позасудових страт і незаконного позбавлення волі, й одне — щодо невибіркових обстрілів українських населених пунктів як низки воєнних злочинів.
2024 року нові подання правозахисників стосуватимуться насильницьких зникнень і катування в російському полоні. Юристи доводитимуть, що це — злочини проти людяності.
Про підсумки діяльності українських правозахисників упродовж 2023 року і плани на 2024 рік кореспонденту АрміяInform розповів очільник Харківської правозахисної групи і представник Української Гельсінської спілки Євген Захаров.
— Пане Євгене, влітку у великому інтерв’ю для АрміяInform Ви розповіли про діяльність Харківської правозахисної групи від початку широкомасштабного нападу росії на Україну. Йшлося про поточну діяльність і плани на майбутнє. Напередодні Нового року можна підбити річні підсумки роботи. Розкажіть, будь ласка, чим займалися українські правозахисники 2023 року, чого вдалося досягти за цей час?
— Насамперед ми документували вчинені росіянами воєнні злочини й ініціювали кримінальні провадження, допомагаючи правоохоронним органам в розслідуваннях, оскільки кількість вчинених російськими окупантами злочинів така, що без допомоги правоохоронцям дуже важко з усім упоратись. Тому ту частину роботи, яку можна, вони довіряють виконувати досвідченим юристам, адвокатам. Нам передавали матеріали і ми брали участь у їхньому опрацюванні.
Також, звичайно, ми доволі багато допомагали постраждалим від злочинів, надаючи широкий спектр найрізноманітнішої допомоги. Це правова, психологічна, грошова, гуманітарна, медична, соціальна допомога. Крім того, українські правозахисні організації займалися тим, що аналізували інформацію, яку зібрали, і писали подання до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
— Влітку Ви згадували про підготовку подання до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду обґрунтування того, що вчинене російськими окупантами з мешканцями Маріуполя є актом геноциду. Чи завершено роботу над цим документом?
— Харківська правозахисна група підготувала цього року п’ять таких подань до Міжнародного кримінального суду, які ґрунтуються на базі даних ініціативи Трибунал для путіна. Зараз у цій базі даних, яка охоплює всю Україну, вже понад 60 тисяч інцидентів злочинів. Ці п’ять наших подань, що стосуються різних питань, перебувають вже в Офісі прокурора.
Правозахисники підготували п’ять подань до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду:
В одному з них ми кваліфікували дії росіян у Маріуполі як геноцид. Крім того, в ще одному поданні ми також кваліфікували як геноцид примусову передачу дітей з України в росію. Третє подання стосується всіх видів обстрілів території України з боку російської армії. Це і бомбардування, і ракетні удари, і авіаційні атаки. Тут йшлося про декілька воєнних злочинів, ми продемонстрували широкомасштабність та систематичність цих злочинів і доводимо, що це низка воєнних злочинів.
Четверте подання стосувалося позасудових страт. У ньому йдеться насамперед про Бучанський район, але також про інші території, які були тимчасово окуповані російськими військами. У поданні йдеться про умисне масове вбивство цивільних українців, яке вчиняли росіяни. Ми кваліфікували цей злочин як злочин проти людяності.
Ще один злочин проти людяності ми кваліфікували, розглядаючи незаконне позбавлення українців свободи на окупованих територіях. Тут ми обмежилися Харківською областю, оскільки тут зафіксованих порушень було найбільше.
— Які перспективи у подань українських правозахисників у Міжнародному кримінальному суді?
— Щодо перспектив розгляду справ у міжнародному суді, особливо щодо визнання злочину як геноциду, ситуація є непростою. По-перше, Міжнародний кримінальний суд може притягнути до відповідальності очільників держав у разі наявності потужної і беззаперечної доказової бази. По-друге, це питання є значною мірою політичним. Якщо Україна виграє війну, тоді буде значно простіше обґрунтовувати і доводити нашу позицію в суді. Зараз зробити складно.
Перспективи, однак, є. Примусову передачу дітей з України в росію вже визнано воєнним злочином, кримінальне провадження щодо цього було відкрите ще у березні. Власне, наше подання щодо цього присвячене перекваліфікуванню з воєнного злочину на геноцид, оскільки, на наше переконання, це саме геноцидна справа. Наскільки Офіс прокурора візьме на озброєння цю нашу ідею, нашу аргументацію, мені важко сказати.
Що стосується Маріуполя, то, на нашу думку, це також геноцид. Ми обґрунтовуємо це в нашому великому поданні на 120 сторінок. Там багато фактичного матеріалу, й обґрунтування, і конкретних справ. Побачимо, як все це спрацює. Проблема в тому, що вони мають самі розслідувати всі ці злочини. Однак у тому ж Маріуполі це зробити неможливо, бо вони навіть приїхати туди не можуть. Це може завадити взяти цю справу до розгляду і розслідувати, бо вони фізично не можуть потрапити на місце злочину.
— Чому важливо перекваліфікувати примусове вивезення дітей з України в росію з воєнного злочину на злочин геноциду?
— Це суттєво підвищує відповідальність тих, хто скоїв цей злочин, насамперед вищих посадових осіб російської федерації, оскільки геноцид — це злочин злочинів, найбільш серйозний злочин з усіх злочинів, які розглядаються на міжнародному рівні. Метою цієї війни з боку росії є знищення української держави й усіх, хто її підтримує, та позбавлення України будь-яких шансів на майбутній розвиток.
Саме в цьому контексті слід розглядати вивезення дітей — відбувається позбавлення України тих, хто має виростати і вступати в життя, бути українцями і розвивати українську науку, українську культуру, українську промисловість і українське життя загалом.
російські окупанти вивозять українських дітей саме для того, щоб знищити українську ідентичність. Ця злочинна практика почалась ще 2014 року. Вже тоді росіяни почали вивозити зі сходу України дитячі будинки. Спочатку це здійснювалось в окремих установах, потім в росії ухвалили певні нормативні акти, які прискорювали отримання цими дітьми російського громадянства, і почали роздавати їх у російські родини.
Якщо ці діти були молодшими за три роки, вони вже не пам’ятатимуть нічого про своє попереднє життя, не пам’ятатимуть, що вони з України. Їм змінюють ім’я і прізвище, повністю видаляючи будь-який зв’язок з Україною. Власне, це і є сутність геноциду, оскільки в росії була створена й реалізована певна програма дій для знищення української ідентичності.
— Повертаючись до діяльності правозахисників у 2023 році, спитаю про те, з якими викликами і найбільшими проблемами довелося зіткнутися в цей час? Як вдавалося їх долати?
— Найбільші виклики — це атаки на енергосистему та системи життєзабезпечення України, підрив дамби на Каховській ГЕС, численні злочини росіян на окупованих територіях, з яких найжахливішими є незаконне позбавлені волі, катування та позасудові страти. Впродовж 2023 року на окупованих територіях масово викрадали людей. На жаль, попри всі наші старання, міжнародна спільнота не звертає на це належної уваги.
Це безпрецедентно, що приблизно 15 тисяч цивільних викрали чи заарештували і вивезли до росії або на тимчасово окуповану територію з тих місць, де вони мешкали. Їх тримають під вартою абсолютно без жодних підстав. Зокрема і декілька сотень дітей. Тільки у нас задокументовано таких 4277 людей, які зникли безвісти, із них — 181 дитина. Загалом же таких людей, як стверджує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, понад 14 тисяч.
Тримати таку кількість людей в жахливих умовах, катувати їх… Єдина підстава для позбавлення волі, про яку заявляють росіяни, полягає в тому, що ув’язнені буцімто протидіяли так званій спеціальній військовій операції. Це відбувається без будь-яких доказів, без жодного розслідування, без судового процесу. І це все продовжується, продовжується і продовжується.
Ми пишемо в інтересах цих людей заяви до міжнародних органів. Міжнародні органи апелюють до росії, яка, між іншим, приймає ці заяви, однак жодним чином на них не реагує і продовжує чинити так само, і не хоче цих людей ні відпускати, ні обмінювати.
— Наскільки міжнародна спільнота поінформована про такі масштабні злочини російських окупантів в Україні?
— Безумовно, ще одним напрямком діяльності Харківської правозахисної групи є інформування про те, що відбувається, на нашому сайті як українською, так і англійською мовами. Ми записували інтерв’ю з постраждалими від злочинів, зі свідками і взагалі з усіма, хто міг розповісти про цю війну.
Серед них були психологи, священники, музиканти, художники, волонтери, військові. Записали більше ніж 300 інтерв’ю, понад половину з них переклали англійською. Вони доступні на нашому Youtube-каналі, де мають сотні тисяч переглядів. Найкращі ж інтерв’ю перекладаються на вісім мов і звучать, відповідно, дев’ятьма мовами світу.
Однак, попри всі старання, війна має дуже багато білих плям, і злочини росіян досі лишаються невідомими для світу. Наприклад, ми досі не знаємо, куди поділись люди, які процеси фільтрації не пройшли, абсолютно невідомо, скільки таких людей перебували і перебувають у фільтраційних таборах. Ба більше, як виявилось, у світі не знають навіть про саме явище фільтрації як таке.
Нещодавно, 9 жовтня, під час зустрічі з депутатами західних країн Парламентської асамблеї Ради Європи, які писали доповіді про Україну, з’ясувалось, що вони взагалі не знають про існування явища фільтрації як такого. Мені довелось буквально на пальцях пояснювати їм, що таке фільтрація, щоб вони могли включити відповідну інформацію у свої доповіді.
— Насамкінець спитаю про плани Харківської правозахисної групи на 2024 рік. Чи є, крім поточної діяльності, якісь конкретні проєкти, реалізацію яких заплановано наступного року?
— 2024 року збираємось зробити подання щодо насильницьких зникнень. Харківська правозахисна група підготувала його разом з провідними закордонними експертами нашого партнера і донора — Данського інституту проти тортур Dignity. Ми вже закінчуємо це подання і, я думаю, воно зацікавить Міжнародний кримінальний суд.
Ще одне нове подання буде про катування у російському полоні. Багато людей так чи інакше змогли звільнитися: обміняли 2633 військовополонених і 147 цивільних, які свідчать про те, що з ними було під час перебування в російському полоні. Тільки за участі нашої організації відкрито 158 кримінальних проваджень, в яких ми представляємо інтереси потерпілих від катування в російському полоні. Будемо доводити, що насильницькі зникнення і катування в полоні — це злочини проти людяності.
Крім того, продовжимо документувати злочини російських окупантів, будемо намагатися збільшити кількість проваджень, які ми ведемо. Зараз їх вже 1300. Окрім зниклих безвісти та катованих, вони стосуються також убитих та поранених в результаті російських атак цивільних. Чим більшим буде обсяг нашої роботи, тим більше людей зможуть в майбутньому отримати відшкодування. Також будемо збільшувати обсяги психологічної, грошової, гуманітарної допомоги.
Наступного року будемо збільшувати обсяг нашої роботи щодо зниклих безвісти. Якщо понад 14 тисяч таких людей перебувають десь у росії чи на окупованих територіях України, то всіх їх необхідно знайти, встановити місце перебування всіх цивільних ув’язнених, з’ясувати підстави їхнього затримання й дізнатися про умови їхнього утримання. Декого знаходимо, наприклад, із тих 247 проваджень, які в нас є, 104 людей ми знайшли, де вони знаходяться, а ще 143 шукаємо далі.
Тож ми будемо й надалі робити все необхідне, щоб якомога більше допомогти нашим співвітчизникам, які постраждали від російських злочинів. Щоб якомога більшу кількість злочинів розкрити, знайти всіх тих, хто ці злочини скоював. З того, що ми чітко змогли зафіксувати, можна зробити висновок, що злочини росіян є жахливими, масовими і системними. Це не випадкові ексцеси, а елементи загальної політики. Цього не можна пробачати, це обов’язково необхідно розслідувати і притягувати всіх винних до відповідальності.
Зрештою, ми будемо розповідати про нашу діяльність і злочини росіян в Україні міжнародній спільноті, доносити свідчення urbi et orbi. Необхідно, щоб ні в кого не лишилось жодних ілюзій щодо росії, жодних сумнівів у тому, що російська федерація — це фашистська імперіалістична держава. Якщо їй вдасться перемогти Україну, то Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія будуть наступними її жертвами. Не маю жодних сумнівів у тому, що росія нападе на ці країни.
Тому ми маємо зупинити цю орду, виграти нашу справедливу оборонну війну з агресором. Захід натомість мусить допомогти нам усім для цього необхідним, інакше потім країнам Заходу буде значно гірше і набагато важче боротися з російським монстром.
@armyinformcomua
Служба безпеки затримала ще одного агента фсб на Полтавщині. Зловмисник готував координати для нової ракетної атаки рф по оборонній та критичній інфраструктурі Миргорода.
Вогневі «небесні жорна» безпілотників Залізної бригади та суміжників безупинно перемелюють російських загарбників і трощать їхнє озброєння та укріплення.
На Покровському напрямку, у зоні відповідальності 25-ї бригади, противник продовжує проводити штурмові дії з метою відтіснити підрозділи першого ешелону. Ворог застосовує традиційну тактику малих груп з двох-трьох чоловік, проте модифікує її під різні задачі.
7-8 жовтня в Києві відбувся форум капеланів «Об’єднані в служінні. Бути поруч», організований Радою Євангельських Протестантських Церков України.
Оператори 78 окремого десантно-штурмового полку 7 корпусу ШР ДШВ ведуть активну роботу з ураження ворожих цілей та піхоти.
На тимчасово окупованих територіях Луганської області російські загарбники займаються показовим відновленням тільки у великих містах так званої «лнр».
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…