Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Його позивний — «Фантом». Це всі персональні дані, які можна повідомити. Він — льотчик-бомбардувальник. Його літак — фронтовий бомбардувальник Су-24М, Журналісту АрміяІnform він розповів про ворожі ракетні удари по нашим аеродромам. Далі — лише пряма мова льотчика…
— У центрі злітно-посадкової смуги військових аеродромів є позначка — біле коло. Перший удар крилатою ракетою росіян прийшовся саме в це коло. Далі — по стоянках літаків, по руліжних доріжках. Вони мали б розуміти, що такими ударами не можуть знищити аеродром. Максимум — це вивести його з ладу на певний час. Та й застосовувати для такої роботи краще не крилаті ракети, а бетонобійні бомби, але в цьому випадку їм довелося б скидати їх з літаків. росіяни чомусь думали, що після ракетного удару наша авіація вже не зможе функціонувати. Скажу м’яко, вони дуже помилялися. Нас це не зупинило. Наш висновок: ті, хто планували ці удари, погано навчалися у своїх університетах. Засоби російської розвідки виявилися не такими ефективними, як вони про себе розповідали світу. Витрата ракет була досить значна, але очікуваних результатів вони не досягли.
читайте також:
Ворожий задум для нас був зрозумілим. Вони збиралися зупинити наші злети пошкодженням смуги та знищити авіапарк на стоянках аеродромів. Ні першого, ні другого вони не зробили. Буквально за добу наші фахівці з батальйону аеродромно-технічного забезпечення усунули всі пошкодження на злітно-посадковій смузі. Вже після наступних прильотів на таку роботу їм вистачало лічених годин. Нашій мотивації, бажанню перемагати, самовіддачі й завзятості нема меж. Звичайно, ракетні удари по аеродрому — річ дуже неприємна. Ми реагували на оповіщення про ракетну небезпеку — ховалися в укриттях. Сидиш під землею і підстрибуєш від вибухів над тобою. Потім після відбою виходиш і дивишся на результати. Щонайперше уточнюєш, чи всі люди цілі. Слава Богу, з усіма все Оk. А потім уже дивишся на техніку. Іноді було сумно. Це коли бачиш знищену техніку, пожежі. Але іноді доходило до анекдотичного результату, коли крилата ракета за мільйони доларів влучила в «об’єкт № 1» — вуличний туалет. Мабуть, росіяни думали, що це вхід у командний пункт. Бувало, що ракета просто влучала в чисте поле. Більше половини російських ракет цілей не досягали. Та й ми змусили їх грати в гру «наперсток». Це коли їм треба вгадати, де стоятиме літак через кілька годин. А вони й дійсно не мали технічних можливостей для динамічного цілевизначення.
