Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Від початку широкомасштабної війни різкі коливання настрою знайомі усім. Хтось підсвідомо самостійно «вирівнюється» за день-два. Комусь потрібна допомога, аби зупинити ці емоційні гойдалки. Але й тих, й інших «накриває» хвилями. Чому так?
Світ війни, у якому зараз живуть українці, дуже відрізняється від того мирного, до якого ми звикли. Постійні загрози обстрілів, високий рівень тривоги виснажують. Як пояснюють фахівці, такі підйоми та спади емоцій — це навіть не особисті внутрішні відчуття людини. Це поєднання станів одразу багатьох людей, бо змінилася сама атмосфера.
— Психіка реагує на нові умови. Як саме — залежатиме від рівня травматизації, віку, ступеня впевненості, залученості до соціальних структур. Тому що людина, наприклад, в ЗСУ — це одні налаштування, людина цивільна — це інші налаштування, людина в еміграції або вимушено переміщена всередині країни — це зовсім інші. Але поєднує усіх одна дуже важлива річ: коли людина потрапляє в стресову ситуацію — мобілізується енергія, — зазначив у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Сергій Міщук, провідний національний тренер, супервізор проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни».
Реакція на стрес може проходити декілька етапів. Зазвичай спочатку психіка паралізується. Людина в цей час поводиться інстинктивно: ніби не усвідомлює події навколо, а спостерігає за ними у кіно. І саме інстинкти схиляють до подальшого егоїстичного або альтруїстичного вибору: бігти, битися, завмерти, волонтерити чи віддати своє життя за когось іншого.
— Але найперша фаза — це фаза шоку, після якої йде мобілізація енергії. І якщо піднялась така хвиля енергії, яку психіка може обробити, людина стає дуже працездатною, може не спати днями і ночами. Згадаймо наших воїнів на передовій. Буває таке, що вони за три доби відпочивають годину. Або три години за цілий тиждень, і при цьому лишаються спроможними діяти. Такі самі хвилі ми спостерігаємо і серед мирного населення. Саме хвилі, бо після мобілізації захисної енергії завжди йде певний спад. І щоб психіка могла опанувати ці процеси — їй потрібно розуміти, на якому етапі відбувається збій, — пояснює Сергій Міщук.
Здебільшого люди балансують між двома типами виснаження. У депресивному стані іноді взагалі немає сил підвестися і втрачається спроможність діяти. У тривожному стані людина весь час непокоїться, залипає у месенджерах, гортає стрічки новин і займається справами, які вимотують, але не приносять жодних результатів.
— В обох типах виснаження ми бачимо сильну втому. Це і є той самий спад після емоційної гірки. Дуже потужний розповсюджений процес, для якого немає загального чарівного рецепта — відновлення буде йти індивідуально. Ось чому важливе розуміння власних психічних процесів і постійне самонавчання: як опрацьовувати стресові стани та як взаємодіяти з іншими людьми, — додає Сергій Міщук.
Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка впроваджується за ініціативою першої леді Ти як?
