Про обмін полоненими і співпрацю з ООН, про Міжнародний Комітет Червоного Хреста і права військовозобов’язаних та чимало іншого кореспондентка АрміяInform запитала в Уповноваженого Верховної Ради…
Ті, хто у війську має або мав стосунок до робіт на техніці, добре пам’ятають своєрідний лозунг, що висів у кожному парку бойових машин «Справна техніка — запорука життя». У мирні часи ця фраза здебільшого розглядалася як складова безаварійного водіння, але з 2014-го вона, як кажуть, «заграла новими фарбами».
Щоб подивитися, як живуть та працюють «технарі» бойових бригад, що виконують завдання на лінії зіткнення, кореспондент АрміяInform завітав до ремонтної роти окремої десантно-штурмової бригади, що виконує свої завдання на Мар’їнському напрямку.
— Ремонтний підрозділ — це дуже специфічний організм, який потребує відповідних приміщень, приладів та інструментів. Враховуючи те, що ми маємо виконувати свої завдання неподалік від лінії зіткнення, а іноді й безпосередньо на позиціях, особовий склад має бути добре навченим та вмотивованим. Також важливо мати високу мобільність та вміти знаходити нестандартні рішення, — розповідає про своє господарство командир ремонтного підрозділу старший лейтенант Ігор. — Я вважаю, що мій підрозділ має практично все необхідне для виконання покладених завдань, але найголовніше — це чудові люди, та ви й самі зараз у цьому переконаєтеся.
Насамперед ми завітали до боксів, де ремонтують колісну та гусеничну техніку. Специфіка роботи у прифронтовій зоні така, що проводити складні ремонтні роботи або зберігати техніку на відкритих майданчиках категорично забороняється. Незважаючи на певну відстань від лінії зіткнення, ворожі дрони-розвідники бувають тут майже щодня, тож нерухома бойова машина для них — ласа ціль.
— У цих боксах ми проводимо увесь спектр ремонтних робіт, починаючи від заміни запобіжника й закінчуючи двигуном, — наголошує командир підрозділу з ремонту бронетанкової техніки головний сержант Сергій. — Нині у нас на ремонті МТ-ЛБ, БМД-2 і кілька самохідних мінометів «Нона» на колісній та гусеничній базі. Їх ремонт доволі простий, бо здебільшого це стара радянська техніка. Більшість вузлів та агрегатів ще має маркування «зроблено в СРСР», тож, частину запчастин для ремонту ми використовуємо з так званих трофейних донорів, а частину, наприклад корзини та диски зчеплення, вже спроможні виготовляти певні вітчизняні підприємства. Капітального ремонту двигунів це також стосується.
Далі ми потрапили до господарства Миколайовича. Тут ремонтують пікапи та іншу легкову техніку, що перебуває на балансі бригади та допомагає десантникам нищити ворога.
— Я приватний підприємець з Миколаївщини. Все своє життя, а мені вже 50 років, ремонтую легкові машини. Свого часу я вже служив в армії за мобілізацією та брав участь в АТО у складі окремої десантно-штурмової бригади, — розповідає Миколайович. — На початок широкомасштабного вторгнення я перебував у резерві першої черги, тож о 9:00 24 лютого 2022 року разом з товаришем вже були на КПП частини. Зараз я займаюся тим, чим й у цивільному житті, — ремонтую автівки. Завдяки багаторічному досвіду я з хлопцями можу відремонтувати будь-яку автівку. Основна їх кількість іноземного виробництва. Освоїли навіть Hummer.
Наступною точкою став бокс техніки РАО. Тут хлопці проводять обслуговування й ремонт стрілецької зброї та мінометів. Здебільшого це стосується трофейних зразків. Якраз перед нашим приїздом їм доправили чергову партію, в якій виявилося одразу три російські кулемети «печенег».
Потім ми завітали до локації, де ремонтують радіатори, АКБ та виконують токарні роботи. Окремо десантники показали також пересувний пункт вантажного та легкового шиномонтажу, який нещодавно отримали від благодійників.
На кожному робочому місці чи у боксах ми не побачили жодної метушні або навали з пошкодженої техніки. Зважаючи на це, а також після спілкування з хлопцями, стає зрозуміло — усе, що потрапляє до рук фахівців, якими керує тогорічний випускник Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» старший лейтенант Ігор, максимально швидко та якісно відновлюється й повертається на передову.
Фото автора
