Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
На цьому тижні відбулося виїзне засідання круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Інформаційна кампанія щодо виплат, пенсій та соціальних гарантій членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України». Захід відбувся в м. Житомир під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.
Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Піклування про родини загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України є обов’язком держави та її народу. Кожен громадянин України у спілкуванні з родинами полеглих воїнів має пам’ятати про високу ціну Незалежності України та можливості кожного жити у вільній рідній країні. «Ми розуміємо, що всі наші захисники, які віддали життя за суверенітет України, були впевнені, що держава обов’язково попіклується про їх сім’ї, близьких, батьків, жінок, про їх синів та дочок, забезпечивши їх гідне життя, щоб вони виросли в тій державі, за яку воїни своє віддали життя і яка буде процвітати», — наголосив головуючий на засіданні круглого столу Анатолій Остапенко.
Представники міністерств розповіли про заходи, які здійснює на сьогодні держава в інтересах родин загиблих захисників України. Що стосується інструментів соціальної підтримки членів родин загиблих, то це насамперед виплата пенсії по втраті годувальника (надається додатково до одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих Захисників і Захисниць України); надання пільг та субсидій, зокрема, пільги на оплату житлово-комунальних послуг; виплата державної соціальної допомоги (щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі). Перший заступник Міністра соціальної політики України Дар’я Марчак повідомила, що пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам родини загиблого військовослужбовця (пенсія призначаються на кожного з батьків, дружин, чоловіків та дітей родини загиблого військовослужбовця). Розмір такої пенсії визначається як відсоток грошового забезпечення військовослужбовця на дату смерті. «Розмір пенсії кожного з непрацездатних членів родини загиблого становить 70% грошового забезпечення, без врахування бойових винагород. Але якщо мова йде про кількох дітей, то на двох та більше дітей пенсія призначається у розмірі по 50% грошового забезпечення загиблого, — пояснила пані Марчак. — Середній розмір пенсії по втраті годувальника станом на 1 квітня 2023 року становив 7025 гривень». Нагадаємо, що Пенсійний фонд України надає консультації щодо отримання відповідних пенсій (зокрема, щодо переліку необхідних документів).
В Міністерстві соціальної політики України звертають увагу на значну кількість пільг для ветеранів війни, які були передбачені в законодавстві ще в 90-х роках, та які на сьогодні не можуть бути забезпечені бюджетом країни, враховуючи ту величезну кількість громадян, які отримали на них право, виступивши на захист України від російської військової агресії. Це призводить до обурення, відчуття зневаги та недовіри. Тож, переформатування пільг відповідно до спроможності бюджету та реальних потреб громадян України, зокрема, членів родин загиблих Захисників та Захисниць України, допомога в подоланні стресу (психологічна допомога, догляд) та поверненні до активного економічного життя — є важливими складовими державної політики. Ключовим інструментом такї підтримки є надання соціальних послуг.
Наразі держава пропонує 37 соціальних послуг, які надаються на всій території України понад 3 тисячами соціальних працівників. Впродовж 1 півріччя 2023 року майже 15 тисяч сімей військовослужбовців, ветеранів війни та членів родин загиблих Захисників та Захисниць України отримали такі послуги. Найбільш затребуваними послугами є послуги з інформування (щодо порядку отримання гуманітарної допомоги та ліків; місцевих та державних програм підтримки; можливостей реабілітації та протезування та ін.); консультування (зокрема, психологічна допомога); представництво інтересів (у вирішенні майнових спорів; догляд вдома за батьками захисників); матеріальна допомога; отримання послуг з формування життєстійкості (комплексна підтримка родини, яка опинилася в складній ситуації, яка передбачає повернення психологічної стійкості родини загиблого та адаптація до нових умов життя). Важливим також для людини, яка втратила подружжя та повертається на ринок праці, є отримання допомоги в догляді за дітьми та батьками (хворими/похилого віку).
Заступник директора Департаменту — начальник відділу соціальної політики Міністерства оборони України Сергій Кучеренко у своєму виступі зупинився на питаннях грошового забезпечення членів сімей військовослужбовців, які знаходяться у полоні та членів сімей військовослужбовців, які визнані зниклими безвісти. За його словами перед Міністерством стоїть завдання спростити процедуру здійснення відповідних виплат шляхом внесення змін до нормативно-правових актів Уряду, в яких передбачити інформаційну взаємодію між державними реєстрами даних (зокрема, які містять інформацію про сімейний стан громадян). Доступ до реєстрів також потрібен для прискорення процесу отримання належної виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих Захисників і Захисниць України. «Існує наразі наступна проблема. Щоб здійснити відповідні виплати, фінансові органи військових частин вимагають документи, які підтверджують сімейний стан відповідного військовослужбовця (наявність дружини, дітей, неповнолітніх дітей, батьків, „утриманців“, тощо), — пояснив пан Кучеренко. — Всі ці дані є в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Для того, щоб спростити процедуру отримання такого грошового забезпечення органи Міноборони мають мати доступ до цих реєстрів». Варто зазначити, що згодом процедура видачі посвідчень членам сімей загиблих захисників також буде спрощена (напрацьовуються зміни до Постанов Уряду №№ 379 та 740).
Під час засідання круглого столу представники Міністерства оборони України також нагадали про можливість звернутися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які мають допомагати членам сімей загиблих військових в процесі призначення органами Пенсійного фонду України пенсій по втраті годувальника та інших питаннях.
В свою чергу представник Міністерства у справах ветеранів України зупинився на соціальному захисті родин загиблих захисників, які добровільно виступили на захист держави на початку широкомасштабного воєнного вторгнення росії на територію України. Мова про цивільних осіб, які добровільно стали на захист країни з 24 лютого 2022 року, однак не встигли офіційно вступити до лав Збройних Сил України чи інших військових формувань, передбачених чинним законодавством. «Близько 100 родин загиблих захисників — добровольців, отримали відповідний статус пільги та гарантії від держави. Вони також мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Вони також мають право на отримання одноразової грошової допомоги». — розповів заступник директора Департаменту соціального захисту — начальник відділу з надання статусів Мінветеранів Руслан Кучук. У своєму виступі пан Кучук зупинився також на питанні отримання грошової компенсації для придбання житла ветеранами та членами їхніх сімей (відповідно до квартирного обліку). Так, до кінця 2023 року субвенцію на купівлю житла отримає 2400 громадян, з них 49 — члени родин загиблих Захисників та Захисниць України.
Заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віктор Градівський в свою чергу зазначив, що не лише державний бюджет, а і обласні бюджети передбачають видатки на житло родин загиблих захисників держави. Більше того, зокрема Житомирська область, спільно з центральними органами виконавчої влади започаткувала низку програм підтримки ветеранів. На сьогодні всі громади області забезпечують надання першочергових послуг ветеранам, працюють над розробкою нових та переглядом прийнятих раніше місцевих програм, спрямованих на підтримку наших військових, доповнюють їх новими заходами та шукають шляхи забезпечення фінансовими ресурсами. На Житомирщині, за словами пана Градівського, діє обласна та 113 місцевих програм соціальної підтримки ветеранів війни, їх сімей та сімей загиблих, зниклих безвісти захисників і захисниць України (освіта, перекваліфікація, допомоги в сфері охорони здоров’я та ін.). Для цього у місцевих бюджетах на 2023 рік передбачено видатки майже на 390 мільйонів гривень, з них уже профінансовано понад 330 мільйонів гривень. Водночас громади зазначають про нестачу кваліфікованих психологів, які працюють безпосередньо з ветеранами.
Учасники засідання круглого столу погодилися з тим, що питання інформованості членів родин загиблих захисників України (та інших категорій громадян) про наявні програми допомог є вкрай важливими для можливості надати необхідну допомогу та супровід. У Житомирській обласній військовій адміністрації радять родинам військовослужбовців в свою чергу також звертатися як до органів державної так і до місцевих влад за інформацією про програми, які діють та можуть допомогти подолати повсякчас складні виклики війни.
Органи державної влади також активізують роботу по інформуванню населенню про права та можливості. Наприклад у Міністерстві внутрішніх справ України повідомили про організацію гарячої лінії щодо питань, які виникають у рідних та близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих українських захисників. Прийом звернень відбувається за номером цілодобового багатоканального телефону довіри — +38 (089) 420 18 66. Більше того, кожен, хто звернеться на гарячу лінію МВС України, отримає психологічну допомогу, а також роз’яснення щодо прав, які мають рідні військовополонених, зниклих безвісти та загиблих осіб. Директор Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС Тетяна Андрійчук презентувала Концепцію соціально-психологічної адаптації та супроводу, створена на допомогу, зокрема, членам сімей загиблих, поранених, полонених, безвісті зниклих, звільнених з полону. «Це і питання медичної допомоги та реабілітації, забезпечення протезування (за потреби) та виплат, надання психологічної допомоги, сприяння працевлаштуванню. Відповідний супровід в системі МВС здійснює працівник служби соціального захисту», — розповіла пані Андрійчук.
Начальник відділу прав ветеранів управління додержання прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів та інших осіб Департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Дятел підтвердив значний прогрес міністерств в інформуванні населення про їх діяльність та можливість громадян реалізувати свої права та потреби. Водночас, за його словами, належна інформованість населення на рівні всіх регіонів наразі не є забезпеченою. Більше того, подекуди посадові особи відповідних відомств дозволяють собі недоброзичливе ставлення та не проявляють належного сприяння, наприклад, в отриманні запитуваних документів (для отримання одноразової грошової допомоги та встановлення пенсії по втраті годувальника). Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вживає належні заходи реагування на такі випадки та закликає повідомляти про порушення прав на гарячу лінію: 0800-50-17-20, 044-299-74-08.
Парламентарі та представники громадськості піднімали також низку чутливих тем. Народний депутат України Євгеній Брагар, наприклад, звернув увагу на такі складні питання як своєчасне проведення ДНК-експертиз; інформування родин про загибель рідних-захисників держави; повернення родинам тіл загиблих воїнів з тимчасово окупованих територій; необхідність блокування телефонних номерів загиблих військовослужбовців, які використовуються окупантами для психологічного тиску на родини загиблих. Голова Ради родин загиблих при Мінветеранів Ірина Міхнюк зосередила свій виступ на необхідності підвищити якість надання соціальних послуг в маленьких містах, яка залежить від компетенції соціальних працівників, які їх надають. Також, за її словами, нагальним залишається питання вшанування пам’яті загиблих воїнів та розробка чіткої та окремої ветеранської політики щодо членів родин загиблих.
Обговорюючи загальну ветеранську політику України учасники засідання круглого столу зазначали, що важливим її елементом має стати адаптація демобілізованих військовослужбовців на ринку праці. На думку самих ветеранів, це не менш важливо, ніж відпочинок, реабілітація та протезування. За словами голови ГО «Асоціація підприємців-ветеранів АТО» Сергія Позняка, з фронту до своїх справ має повернутися 320 тисяч підприємців. Велика кількість ветеранів потребуватиме працевлаштування. «Потрібно підлаштувати цивільний бізнес до приходу ветеранів, зокрема осіб з інвалідністю, — зауважив пан Позняк. — Створення потребує ефективна комунікація щодо підтримки цивільними бізнесами військових підприємців».
Завершуючи захід голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко наголосив, що наразі одним із головних напрямів діяльності всіх гілок влади є створення та затвердження Єдиної наскрізної ветеранської політики в Україні, побудова ефективної системи підтримки ветеранів війни, захисників і захисниць України, їх родин та родин загиблих воїнів. Це стане свідченням поваги кожного до подвигу, який щоденно здійснюють Захисники та Захисниці України на полі бою в ім’я України та українського народу.
